Словник Української
1. Прийменник, що вказує на виняток, виключення когось або чогось із загального числа, кола осіб, предметів, явищ тощо; за винятком, окрім.
2. У поєднанні з прислівниками та сполучниками (крім того, крім цього, крім усього) уживається для додавання нових відомостей, вказівки на додаткову обставину; також, до того ж.
1. Прийменник, що вказує на проходження крізь якийсь простір, предмет або середовище, на перетин або подолання чогось; через.
2. У переносному значенні: вказує на подолання перешкод, труднощів або на тривалість дії протягом якогось часу.
3. У значенні прислівника (розмовне): наскрізь, навпростець.
1. Прийменник, що вказує на перевищення певної міри, кількості або межі; відповідає значенням: понад, більше ніж, вище за щось (застосовується з родовим відмінком).
2. (У складних словах) Служить для утворення лексичних одиниць зі значенням надмірності, високого ступеня або розташування вище за норму (наприклад, звишприродний, звишплановий).
1. Вживається для позначення мети, наміру або причини дії; для чогось, з метою чогось.
2. Вживається для позначення особи, інтереси якої є метою дії; для когось, на користь когось.
1. Прийменник, що вказує на предмет, особу або явище, яке замінює собою інше, виконує ту саму функцію або виступає як його субститут; відповідає значенням «на місце чогось, замість чогось».
2. У значенні сполучника (розмовне) — для вираження протиставлення або невідповідності очікуваному; відповідає значенням «замість того щоб, натомість».
Прийменник, що вказує на мету, призначення або спрямованість дії, відповідає на питання «для чого?»; вживається з родовим відмінком.
Уживається для вираження причини, мотиву дії; відповідає на питання «через що?», «з якої причини?».
1. Прийменник, що вказує на походження, вихід з середини чогось, з-поміж когось або чогось; відповідає на питання “звідки?”.
2. (Уживається для вираження виділення, обрання з певної сукупності, групи) З числа кого-, чогось; серед, поміж.
1. Прийменник, що вказує на напрямок руху або дії з місця, розташованого під чим-небудь, або на походження з такого місця.
2. Прийменник, що вказує на звільнення від чогось, вихід з якогось стану, положення або припинення дії чогось.
3. Прийменник, що вказує на причину, основу чогось, або на матеріал, з якого щось зроблено.
Прийменник, що вказує на походження, вихід з середини, з-поміж когось або чогось; з-поміж, з-посеред.
Прийменник, що вказує на виділення, виокремлення когось або чогось з групи, середовища; з числа, з-поміж.
Прийменник, що вказує на походження когось або чогось із середини певної групи, середовища або маси, відповідає на питання “звідки?”; з-поміж, із середини, серед.
Застарілий або рідковживаний прийменник, що вказує на місце, з якого здійснюється дія, або на джерело; з, із, від.