Словник Української
1. (у хімії) Спеціальна посудина з вузькою шийкою, що використовується для переливання рідин або миття осадів у лабораторних умовах; лабораторна пляшка.
2. (у техніці) Різновид металевої форми для виготовлення литих виробів, зокрема друкарських літер у гартівному словолитному апараті.
3. (у гірничій справі, іст.) Дерев’яний жолоб для відведення води з шахти або для подачі води на промислові потреби.
ЛКСМУ — скорочення від “Ленінська комуністична спілка молоді України”, молодіжна організація комуністичної спрямованості, що діяла в Українській РСР як складова частина всесоюзного ВЛКСМ.
1. Страва грузинської кухні з вареної квасолі, зазвичай з додаванням волоських горіхів, часнику, спецій та зеленої цибулі, що може подаватися як гарячою, так і холодною.
2. Квасоля (переважно червона) як основний інгредієнт для приготування однойменної страви.
1. Традиційна страва північнонімецької кухні з солоної або копченої риби (переважно тріски, рідше оселедця), картоплі, буряка та маринованих огірків, що подається гарячою.
2. Рідкісне прізвище німецького походження.
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на особу з характерними повними щоками (від загального «лобузи» — щоки).
2. У місцевих говірках — повна, товста щока (зазвичаї у множині: «лобузи»).
1. Жінка, яка працює ліфтером, обслуговує пасажирський ліфт.
2. Розм. Жінка, яка працює оператором або диспетчером вантажного підйомника (наприклад, на будівництві).
1. Єврейське прізвище, поширене серед ашкеназів, що походить від німецького слова “Lieb” (любий) з додаванням суфікса “-schitz”.
2. Фізик-теоретик радянського періоду, академік АН СРСР, співавтор фундаментального багатотомного курсу теоретичної фізики Ландау та Ліфшица.
Ліхенолог — науковець, фахівець з ліхенології, який вивчає лишайники (їх будову, систематику, поширення, екологію тощо).
1. Жінка, яка працює на ліхтарному заводі або займається виробництвом, ремонтом чи продажем ліхтарів.
2. Рідкісна назва для ліхтаря (портативного джерела світла) у жіночому роді.
3. Заст. Жінка, яка вручну запалювала вуличні ліхтарі на газу (історична професія).
1. (історичне) Дрібна монета, грошова одиниця в Давній Русі, що дорівнювала 1/50 гривні (гривні кун) або 1/25 ногати.
2. (історичне) Одиниця лічби (рахування) у давньоруській грошовій системі, що позначала певну кількість шкурок куниці, білки чи іншого хутра, які використовувалися як грошовий еквівалент.