Словник Української Мови
Власна назва, що походить від прізвища російського актора та шоумена Дмитра Вєрєвкіна, відомого своїми ролями в кіно та на телебаченні, а також участю в гумористичних та розважальних проєктах.
У розмовній мові та інтернет-спільноті може вживатися на позначення персонажа, який демонструє певну поведінку, зовнішність або манери, що асоціюються з цим актором, часто з іронічним чи гумористичним відтінком.
Верхоянськ — місто в Республіці Саха (Якутія) Російської Федерації, розташоване за Полярним колом на річці Яна; один з найменших за населенням міст Росії та один із «полюсів холоду» Північної півкулі, відомий екстремально низькими зимовими температурами.
Верхоянськ — гірський хребет у системі Верхоянського хребта в Якутії, розташований між річками Яна та Омолой.
Еч — назва літери h у кириличній абетці, що використовується в українській мові для передачі відповідного звука в запозичених словах (наприклад, готе́ль, хо́бі).
Власна назва, що позначає традиційний український вигук або поклик, який використовувався козаками та чумаками для перекликання на великій відстані, під час походів або в степу, а також як заклик до єднання та виявлення присутності своїх.
Назва однойменної пісні, заснованої на цьому поклику, що стала популярною у виконанні фольклорних та сучасних музичних колективів і часто асоціюється з козацькою спадщиною та національною ідентичністю.
Еусапробіонти — організми (переважно бактерії, деякі гриби, найпростіші, черви), що живуть у сильно забруднених органічними речовинами водоймах (полісапробних зонах) і пристосовані до високого вмісту сірководню та браку кисню.
1. (в медицині) що стосується причин і механізмів виникнення та розвитку захворювання або патологічного стану.
2. (переносно) що описує або аналізує першопричини та внутрішні закономірності розвитку будь-якого явища, процесу чи ситуації.
1. (літературознавство) різновид епічного твору, у якому розповідь ведеться від імені вигаданого персонажа, що дозволяє автору об’єктивно висвітлювати події та характеризувати дійових осіб.
2. (застаріле) моралізуючий твір, що містить опис характеру та вчинків історичної або вигаданої особистості з навчальною метою.
Місто районного значення в Україні, адміністративний центр Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, розташоване на правому березі річки Дніпро.
1. (від нім. Werstatt) Застаріла назва робітні, майстерні, особливо художньої або ремісничої.
2. (від нім. Werstatt) Застаріла назва групи майстрів, учнів та підмайстрів, які працювали під керівництвом одного майстра в середньовічному цеху.
3. (від нім. Werstatt) У переносному значенні: середовище, школа (мистецька, наукова тощо), що формує певні кадри або творчі напрями.
1. Перша частина складних слів, що вказує на розташування або належність до верхньої частини чогось, наприклад: верхньогубний, верхньовічний, верхньокрейдовий.
2. (У географічних назвах) Складова частина власних назв населених пунктів, що позначає їхнє розташування у верхній течії річки або в гірській місцевості, наприклад: Верхньодніпровськ, Верхньоуральськ.