1. (дієслово) Ухилятися від роботи, праці; не мати бажання або сили щось робити, працювати; ледарювати.
2. (дієслово, переносне значення) Повільно, мляво діяти, рухатися; не виявляти належної енергії, активності.
Словник Української Мови
1. (дієслово) Ухилятися від роботи, праці; не мати бажання або сили щось робити, працювати; ледарювати.
2. (дієслово, переносне значення) Повільно, мляво діяти, рухатися; не виявляти належної енергії, активності.
1. (в антропології, соціології) Рід, генеалогічна лінія, що веде походження людини або групи людей від спільного предка, зазвичай за чоловічою або жіночою лінією; однолінійна система родинних зв’язків.
2. (в історичних та політичних дослідженнях) Династія, ряд правителів, що походять від одного предка; правлячий дім.
3. (переносно) Послідовність, низка явищ, подій або об’єктів, що розвиваються один з одного або мають спільне походження.
Лінга — у індуїзмі: фалічний символ, що зображує бога Шиву та вшановується як прояв божественної творчої сили; зазвичай має вигляд вертикального стовпа, часто встановленого в круглій основі (йоні).
Лінга — у скульптурі та архітектурі: кам’яне, металеве або дерев’яне зображення вищезгаданого символу, що є об’єктом релігійного поклоніння в шиваїстських храмах.
1. У індуїзмі — фалічний символ, що зображує бога Шиву та творчу силу Всесвіту; зазвичай має вигляд вертикального каменя циліндричної або конічної форми, часто встановленого в круглій основі (йоні), що символізує жіноче начало.
2. У ширшому культурно-релігійному контексті — стилізоване зображення чоловічого статевого органа як предмет релігійного поклоніння та символ родючості, творчої енергії та життєвої сили в низці древніх культів.
Лілота — власна назва, що позначає персонажа з серії фентезійних романів “Гаррі Поттер” британської письменниці Дж. К. Ролінґ, ельфа-домовика, який спочатку служив у родині Мелфоїв, а потім звільнився і став працювати за плату в Гоґвортсі.
Лілота — власна назва, що може використовуватися як ім’я або прізвище.
Лімен-клейтос — у давньогрецькій міфології: один з п’яти синів Геракла та Авги, родоначальник однієї з двох головних гілок династії Гераклідів (Гераклідів Ліменія).
Лімен-клейтос — у давньогрецькій міфології: епонім (особа, чиїм іменем названо місцевість) міста Ліменія в Аркадії.
1. Короткий гумористичний вірш, зазвичай з п’яти рядків, написаний анапестом за схемою римування AABBA, де перший, другий і п’ятий рядки (довші) римуються між собою, а третій і четвертий (коротші) — окремо; часто містить несподівану, абсурдну чи дотепну розв’язку в останньому рядку.
2. Народний жартівливий вірш або пісня, що походять з ірландського міста Лімерик, з характерною ритмічною формою та гумором.
1. У Стародавньому Римі — укріплений кордон, оборонний вал або система прикордонних фортець, що відокремлювали імперію від земель варварів (наприклад, Рейнський або Дунайський лімес).
2. У сучасній історіографії та археології — будь-який укріплений кордон античної держави, а також прикордонна зона з військовими таборами, спостережними пунктами та комунікаціями.
3. У переносному значенні — межа, край, границя чогось (наприклад, сфери впливу, знань, можливостей).
Лімож — місто у центральній частині Франції, адміністративний центр департаменту Верхня В’єнна та історичної області Лімузен.
Лімож — порцеляновий виріб (переважно посуд) високої якості, виготовлений на мануфактурі у місті Лімож (Франція), що відзначається тонкістю, білосніжністю матеріалу та художнім розписом.
Лімож — стиль або тип художньої порцеляни, що виробляється в Ліможі, для якого характерні класичні форми та вишуканий декор, часто з використанням кобальту та позолоти.
1. Назва річки в Південній Африці, що протікає територією декількох держав (зокрема ПАР, Зімбабве, Мозамбік) та впадає в Індійський океан.
2. У переносному значенні — символ далекої, екзотичної, малодоступної місцини (завдяки популярному віршу Корнія Чуковського «Айболит»).