Позначка: інше

1. Напрям у живописі другої половини XIX століття, що виник у США як різновид імпресіонізму, для якого характерне зображення ефектів природного освітлення, повітряного середовища та тонких відтінків кольору, особливо в пейзажі.

2. У фізиці та техніці — застарілий термін, що позначав явище світіння (люмінесценції) речовин.

Люмісома — власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році, що спеціалізується на виданні художньої та нехудожньої літератури, зокрема сучасної української прози, поезії, нон-фікшн та перекладних видань.

1. (від нім. Lustgarten — «сад для задоволення») — історична назва парку або саду, призначеного для відпочинку та розваг, що була поширена в Німеччині та країнах Центральної Європи, зокрема в XVII–XIX століттях; часто стосується регулярних парків при палацах або міських резиденціях.

2. (власна назва) — конкретний історичний парк або сквер у деяких містах (наприклад, «Люстгартен» у Берліні біля Старого музею на Музейному острові), що зберіг цю назву.

1. (від нім. Lusthaus — «будино́к для за́бав») — архітектурна споруда у вигляді невеликого павільйону або альтанки в парках та садах епохи бароко та класицизму, призначена для відпочинку, розваг та любування краєвидами.

2. (переносно, заст.) — легка, часто оздоблена споруда, що служить для задоволення естетичних потреб та відпочинку; бельведер.

1. Суспільна група осіб з вищою освітою або інтелектуальними професіями, які внаслідок соціально-економічних обставин втратили свій професійний статус, стабільне місце в суспільстві та моральні орієнтири, демонструють соціальну апатію, цинізм та схильність до маргінальної поведінки.

2. Зневажливе позначення представників інтелігенції, які, на думку мовця, відрізняються низьким рівнем професійної культури, безпринципністю, конформізмом або зрадою інтелектуальних ідеалів заради матеріальної вигоди.

1. Стосовний до люмпен-пролетаріату — декласованих, соціально та економічно маргінальних верств населення, що внаслідок втрати зв’язку зі сталим продуктивним трудом (наприклад, безробітні, жебраки, злочинці) не мають класової свідомості та легко стають знаряддям політичних маніпуляцій.

2. Характерний для люмпен-пролетаріату, властивий його способу життя, свідомості чи поведінці.

1. Архітектурний елемент у вигляді невеликого напівкруглого або сегментного вікна, розташованого над дверима або основним вікном, часто прикрашеного вітражем або ліпниною.

2. У фортифікації — відкрита споруда у формі півмісяця, що виступає перед основним валом укріплення для його захисту.

3. У театрі та кінематографі — частина сцени або декорації, що має форму арки або обмежує верхній край зображення.

4. У ювелірній справі — оправа для каменю (часто діаманта), що закріплює його лише по краю, залишаючи нижню частину відкритою для кращого пропускання світла.

Люсьєна — жіноче особове ім’я французького походження (фр. Lucienne), що є жіночою формою імені Люсьєн (Lucien), яке, у свою чергу, походить від латинського імені Lucianus (Лукіан).

Люсьєна — рідкісна власна назва, що може вживатися як ім’я людини або як складова назви географічних об’єктів, закладів тощо.

Власна назва, що походить від поєднання основ «люд» та «мир» з патронімічним суфіксом «-ович»; історичне прізвище або прізвисько, характерне для слов’янської антропонімії, яке може вказувати на походження від батька на ім’я Людомир.

У сучасному вжитку — рідкісне прізвище або творча складова псевдоніма, що несе архаїчне та епічне звучання, часто пов’язане з літературним, художнім чи громадським образом.

1. (іст.) Назва одного з племен західних балтів, що мешкало в середньовіччі на території сучасної Латвії.

2. (іст., геогр.) Історична область Лівонії, розташована на землях цього племені; Лідзенія.