Позначка: інше

1. Скорочена форма чоловічого імені Левко́ній або Левко́н, а також народна форма канонічного імені Лев.

2. Рід однорічних або багаторічних трав’янистих рослин родини хрестоцвітих з ароматними квітками, декоративна садова квітка; маттіола (лат. Matthiola).

Левкович — українське прізвище, що походить від особового імені Левко (зменшувана форма імен Лев, Леонтій).

Левкович — назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села Левковичі, що історично могло утворитися від прізвища перших поселенців або власника.

Левкович — традиційна назва для представників роду Левковичів, зокрема в історичному контексті української шляхти (нобілітації) Речі Посполитої.

1. (муз.) Найповільніший темп виконання музичного твору, позначений в нотному записі як «legatissimo»; повільніший за «ларго» та «адажіо».

2. (муз.) Музичний твір або його частина, що виконується в такому темпі.

1. (про персонаж, подію, місце тощо) Такий, що став частиною легенд, народних переказів або міфів; оповитий легендами, перетворений на легенду.

2. (у мистецтві, літературознавстві) Такий, що набув рис легендарності, ідеалізований, зображений у посиленому, часто героїчному або призабутому вигляді.

Підсилювальна форма прикметника “легенький”, що виражає вкрай високу ступінь ознаки — дуже малу вагу, незначне зусилля, несерйозність або повну невагомість.

1. Філософсько-політична течія в Стародавньому Китаї, що виникла в період Чжаньго (“Воюючих царств”) і виступала за управління державою на основі суворих писаних законів (фа), ефективної системи державного контролю та покарань, а також авторитету правителя, протиставляючись конфуціанській етиці.

2. Сукупність ідей, принципів і практик, заснованих на вченні китайських легістів (фацзя), що передбачають абсолютний пріоритет державного закону над мораллю, централізацію влади та тотальний адміністративний контроль над суспільством.

1. Легіник — власна назва українського роду (гербу) шляхетського походження, що поширювався на території Галичини.

2. Легіник — прізвище, що походить від назви цього роду.

1. (діал.) Розмовна назва лаврового листа — ароматного листя вічнозеленого дерева лавра благородного, що використовується як пряність.

2. (діал., рідк.) Сама рослина лавр благородний.

Лебо́н — власна назва, що позначає французького соціального психолога, антрополога та дослідника масової психології Гюстава Лебона (Gustave Le Bon, 1841–1931), автора впливової праці «Психологія натовпів».

1. Історична назва східного середземноморського регіону, що охоплює території сучасних Сирії, Лівану, Йорданії, Ізраїлю, Палестини, Туреччини та Єгипту, яка вживалася переважно до початку XX століття.

2. У переносному значенні — східні країни, східний світ, особливо в контексті торгівлі, культури або колоніальної експансії європейських держав.

3. Текстильна тканина (шовк або напівшовк) саржевого переплетіння, що вироблялася в цьому регіоні або імітувала східні зразки.