Словник Української
1. Місто на півдні Франції, адміністративний центр департаменту Буш-дю-Рон у регіоні Прованс — Альпи — Лазурний Берег, відоме своєю давньоримською архітектурою (наприклад, амфітеатр, античний театр) та історичним значенням.
2. Історична область на півдні Франції, що приблизно відповідає території сучасного департаменту Буш-дю-Рон та частини сусідніх департаментів, яка в Середньовіччі була центром Арльського королівства.
1. Чоловіче особове ім’я германського походження, що означає “сильний як орел”.
2. Прізвище, поширене в англомовних та німецькомовних країнах.
3. У спорті та кінематографі — звичайне скорочене звертання до видатного культуриста та актора Арнольда Шварценеггера.
4. У математиці — ім’я російського математика Володимира Арнольда, відомого внесками в теорію динамічних систем, теорію катастроф та інші галузі (напр., “гіпотеза Арнольда”, “дифузія Арнольда”).
1. Власна назва: ім’я давньогрецького астронома та математика з острова Самос (бл. 310–230 до н. е.), який першим висунув гіпотезу про обертання Землі навколо Сонця.
2. Загальний термін (переносне значення): суворий, принциповий і неупереджений критик, особливо в галузі мистецтва, літератури або науки; людина з високим смаком і безкомпромісними вимогами.
1. Аристид — чоловіче ім’я давньогрецького походження, що означає “найкращий”, “найдостойніший”.
2. Аристид (бл. 530 — бл. 468 до н.е.) — афінський політик і полководець, один з “батьків-засновників” Афінської демократії, прозваний “Справедливим”. Відомий своєю чесністю та непримиренністю до корупції, був архонтом і стратегом під час греко-перських воєн, організовував Делоський союз.
3. Аристид (Аристид Фіванський) — давньогрецький художник IV століття до н.е., відомий своїми жанровими картинами та зображеннями битв.
1. У давньогрецькій міфології — дочка критського царя Міноса, яка допомогла афінському героєві Тезеєві вибратися з лабіринту, подавши йому клубок ниток (“аріаднину нитку”).
2. Переносно — вихід із скрутного становища, несподівана допомога у складній ситуації; ключ до розв’язання заплутаної проблеми.
3. Астрономічний термін: мала планета (астероїд) № 43, відкрита 1857 року.
4. Поетично — жіноче ім’я, що символізує мудрість, порятунок і визволення.
1. (в історії) Податок на утримання царських чиновників та війська, який збирали на Русі-Україні у Х–ХІІ століттях.
2. (в історії) Штраф за вбивство або поранення, що сплачувався князю в Київській Русі замість кровної помсти.
Ареф’єв — українське прізвище російського походження, утворене від чоловічого імені Арефій (давньогрецького або арабського походження).
Ареф’єв Володимир Васильович (1930–1996) — український радянський живописець, заслужений художник УРСР, відомий своїми пейзажами та жанровими картинами.
Ареф’єв Олександр Миколайович (нар. 1960) — український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Індія та Федеративній Демократичній Республіці Непал (з 2021).
1. (історичне) Неписьменна або малограмотна людина в Україні XVI–XVIII століть, яка замість власного підпису ставила на документі особливий знак — «арефу» (у вигляді хреста, круга, трикутника тощо).
2. (переносне, розмовне) Нерозумна, обмежена, неосвічена людина; простак, недоумкуватий чоловік.
1. (істор.) Візантійська золота монета, карбована за часів імператора Іраклія I (VII ст.), що мала на реверсі зображення його синів-співправителів; також назва подібних монет пізніших імператорів.
2. (церк.) Ім’я християнського святого, мученика Ардаліона, якого вшановують у православ’ї та католицизмі (день пам’яті 14/27 квітня).
1. Прізвище російського державного та військового діяча графа Олексія Андрійовича Аракчеєва (1769–1834), відомого жорстокою дисципліною, впровадженням суворого режиму в армії та організацією військових поселень.
2. (У переносному значенні, книжн.) Жорстокий, безжалісний начальник, адміністратор, який встановлює суворий режим, застосовує деспотичні методи управління та вимагає сліпої покори; символ солдафонства та грубої сили у владі.