Позначка: інше

1. вигук. Слугує для передачі таких емоцій, як подив, осуд, невдоволення, захват тощо. Наприклад: “Ач, утекла!..” – голосно каже він. “Ген-ген уже… за горою… Ну, та й дівчина ж!” (Мирний, II, 1954, 72); “Ач, привітався, ледве підняв бриля”, – роздратовано промовив Аркадій Петрович (Коцюбинський, II, 1955, 396).

2. частка. Вживається (нерідко разом із словами “який”, “як”) для акцентування уваги співрозмовника на особі чи предметі. “Дивилися та дивувались На новобранця чабани, Та промовляли, що й вони Таки не дурні: – Ач якого Собі ми виблагали в бога Самодержавця” (Шевченко, II, 1953, 352); “Та який вінок сплела. Ач як гарно їй у віночку!” – додала Христя, поглянувши на Одарочку (Мирний, І, 1954, 253); “Ач яку новину сказав!” (Ю. Яновський, І, 1958, 520).

Слово вживається в розмовному мовленні та належить до рідковживаної лексики. Воно виражає значення можливості чи припущення, аналогічне до слів “може”, “можливо”, “а що як”. Це підтверджується цитатою: “Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю” (Сл. Гр.), а також іншим прикладом: “Ходім! ачей се гіркеє страждання Нащадкам нашим скоротить дорогу До ясної і певної мети!” (Л. Укр., І, 1951, 167).

Також це слово може мати значення невпевненості, близьке до “мабуть”, “здається”, що ілюструє рядок: “Була то ніч, з усіх ночей Найнеспокійніша, ачей” (Підс., Загули .., 1960, 67).

Це слово вживається в західних говірках та належить до старої лексики. Його значення можна знайти за відповідним записом «ачей».

Це слово вживається в західних говірках та належить до стилістично забарвленої лексики. Його значення можна знайти за відповідним записом «ачей».

Це слово вживається в західних говірках та належить до розмовного стилю. Його значення можна знайти за словниковою статтею «ачей».

Ачлуофобія — це психічний розлад, що проявляється як ірраціональний, нав’язливий страх перед темрявою або недостатнім освітленням.

Вигук, що імітує звук чхання. Використовується також у ролі присудкового слова, як у реченні: “Нюхнув та — ачхи!” (за Словником Грінченка).

Відсутність циклічної черговості статевого способу відтворення.

Характеристика життєвого циклу, за якої відсутні періодичні зміни між статевим і безстатевим розмноженням, а притаманне лише останнє.

Процес, під час якого атоми водню в органічних сполуках заміщуються ацильною групою, що походить від карбонової кислоти.

Ашельська культура є археологічною культурою ранньої кам’яної доби, що була поширена на територіях Європи, Африки та Азії.

Вона існувала в проміжку від мільйона до сорока тисяч років до нашої ери.

Її визначальною рисою є виготовлення та використання характерних двосторонньо оброблених знарядь — біфасів.