Девісапробіонти — організми, що живуть у водоймах зі значно забрудненою водою, багатою на органічні речовини, які розкладаються, та з високим дефіцитом кисню.
Позначка: інше
-
девіанти
1. (від лат. deviantis — той, що відхиляється) У соціології та психології — особи, поведінка яких суттєво відхиляється від загальноприйнятих соціальних норм, правил і очікувань суспільства.
2. У ширшому значенні — будь-які суб’єкти (індивіди, групи), що демонструють девіантну (відхиляючу) поведінку, яка може бути як негативною (злочинність, залежності), так і позитивною (геніальність, героїзм).
-
деван-дер’єр
Деван-дер’єр — у французькому та англійському більярді: останній, вирішальний удар у партії, коли на столі залишаються лише дві білих кулі (біток і цільова куля).
-
дев’ятірко
1. Назва взуття розміру 9 (за європейською або українською шкалою), що вживається в розмовній мові, особливо в торгівлі.
2. Назва будь-якого предмета (одягу, інструмента тощо), що має позначення, номер або розмір дев’ять.
3. Назва транспортного засобу (трамвая, тролейбуса, автобуса) маршруту № 9.
4. У карткових іграх — карта, що має дев’ять знаків (пік, чирв, треф, бубон).
5. У деяких видах спорту (наприклад, у більярді) — куля або м’яч під номером 9.
-
дев’ять
Числівник, що позначає кількість, на одиницю більшу від восьми та на одиницю меншу від десяти; цифра 9.
-
дев’ятсот
Числівник, що позначає кількість, у дев’ять разів більшу за сто; число 900.
-
дев’ятнадцять
Кількісний числівник, що позначає число, яке на одиницю більше від вісімнадцяти і на одиницю менше від двадцяти; сума дев’ятнадцяти одиниць.
Назва цифри, що позначає це число (19).
-
кваснути
1. (дієслово) Ставати кислим, псуватися через процес квашення або бродіння, набувати кислого смаку та запаху (про продукти харчування, рідини).
2. (дієслово, переносне значення) Тривало перебувати в одному стані, місці або бездіяльності, нудьгувати, застівати; також впадати в похмурий, сумний настрій.
-
дев’ятнадцятий
Порядковий числівник, що позначає число, предмет або особу, які займають у послідовності місце між вісімнадцятим та двадцятим; той, що становить дев’ятнадцять однакових частин цілого.
-
дев’ятнадцятеро
Кількісний числівник, що означає сукупність із дев’ятнадцяти однорідних істот або предметів, часто вживається стосовно осіб або дітей.