Позначка: інше

1. (гельсінська угода) — загальна назва документів, підписаних у 1975 році на Нараді з безпеки і співробітництва в Європі в Гельсінкі (Фінляндія), зокрема Заключного акта, що встановлював принципи міжнародних відносин (суверенна рівність, непорушність кордонів, мирне врегулювання суперечок, невтручання у внутрішні справи, повага прав людини тощо).

2. (гельсінська декларація) — міжнародний документ, що встановлює етичні принципи проведення медичних і біологічних досліджень з участю людини, прийнятий Всесвітньою медичною асоціацієєю в Гельсінкі у 1964 році та періодично оновлюваний.

3. (гельсінська група, гельсінський комітет) — назва громадських організацій з моніторингу дотримання прав людини, створених у різних країнах на основі принципів Гельсінських угод (наприклад, Московська гельсінська група).

1. Місто в Фінляндії, столиця держави; офіційна назва — Гельсінкі (фін. Helsinki), також поширена шведська назва Гельсінгфорс (Helsingfors).

2. У складних назвах міжнародних угод, організацій та подій, пов’язаних із цим містом (наприклад, Гельсінські угоди, Гельсінський процес, Гельсінський комітет).

Гельсінгфорс — історична назва міста Гельсінкі, столиці Фінляндії, що вживалася переважно в офіційному вжитку за часів Російської імперії та у першій половині XX століття.

гелкотати — діалектне (гуцульське) слово, що означає швидко бігти, мчати, несамовито скакати або танцювати; також може вживатися у значенні гарячково, нестямно говорити або кричати.

У діалектній лексиці (західні регіони) — різко, з силою штовхнути, кинути, гепнути когось або щось.

Похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого імені Геласій (варіант імені Галактіон) за допомогою патронімічного суфікса -івн(а), що вказує на ім’я батька. Відповідає конструкції «дочка Геласія».

Геласійович — по батькові від чоловічого імені Геласій (рідкісне церковне ім’я грецького походження).

1. Ім’я двох римських пап: Геласія I (папа в 492–496 роках, відомий боротьбою за верховенство церковної влади над світською) та Геласія II (папа в 1118–1119 роках).

2. У церковній традиції: святий, шанований у лику священномученика (наприклад, Геласій Кірський).

3. Рідкісна чоловіча ім’я латинського походження (лат. Gelasius, від грец. γέλασις — «сміх, регіт»).

1. Префікс у міжнародній системі одиниць (SI), що позначає множення на сто (10²); утворює назви одиниць вимірювання, у сто разів більших за основну одиницю (наприклад, гектопаскаль, гектолітр).

2. Розмовне скорочення від слова “гектар” (одиниця вимірювання площі, що дорівнює 10 000 м²).