Позначка: інше

  • лохвиця

    Лохвиця — місто в Україні, адміністративний центр Лохвицької міської громади Миргородського району Полтавської області, розташоване на річці Лохвиця.

    Лохвиця — річка в Україні, в межах Лубенського та Миргородського районів Полтавської області, ліва притока Сули.

  • лоходром

    1. Власна назва історичного місця в Києві, де в XIX — на початку XX століття знаходився плац для випробування та дресури поліцейських та військових коней, а також для проведення кінних змагань.

    2. Розмовна назва району сучасного Києва на Печерську, що походить від історичної назви місцевості, де нині розташовані Ліпки та частина Печерська.

  • лощити

    1. (дієслово) Робити гладким, блискучим, поліруючи поверхню чогось; шліфувати, полірувати.

    2. (дієслово, розм.) Сильно бити, шмагати когось або щось.

    3. (дієслово, розм.) Швидко їсти або пити, споживати з великою жадібністю.

  • лощитися

    1. (діал.) Ставати гладким, рівним, блискучим; набувати властивостей лощеного предмета.

    2. (перен., розм.) Намагатися виглядати витончено, елегантно; пишатися своїм виглядом або манерами.

  • лочира

    Лочира — власна назва, що позначає рідковживане прізвище українського походження.

    Лочира — власна назва, що може використовуватися як топонім (наприклад, назва місцевості, річки тощо) у гіпотетичному або художньому контексті.

    Лочира — у сучасному інтернет-середовищі (зокрема, в соціальних мережах) може використовуватися як унікальний нікнейм, псевдонім або назва облікового запису.

  • лошатна

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • л-ра

    л-ра — скорочення від слова “літера”, що позначає окремий друкований знак абетки, букву.

    л-ра — скорочення від слова “література”, що позначає сукупність художніх, наукових, навчальних творів, зафіксованих у письмовій чи друкованій формі; мистецтво слова; сукупність творів з певної галузі знань.

  • лсд

    ЛСД — абревіатура від німецької назви Lysergsäurediethylamid (диетиламід d-лізергінової кислоти), сильнодіюча синтетична психоактивна речовина (галлюциноген), також відома під назвою “кислота”.

  • лу

    1. (Lu) Хімічний елемент з атомним номером 71, лужноземельний метал сріблясто-білого кольору з групи лантаноїдів; лютецій.

    2. (Lu) У китайській філософії та космології — одна з двох протилежних і взаємопов’язаних сил всесвіту, що уособлює темне, жіноче, пасивне, сприймальне начало; інша сила — ян.

  • луанг

    1. Луанг — власна назва річки в Лаосі, найбільшого притоку Меконгу, що протікає через північні райони країни.

    2. Луанг — складова частина географічних назв у Лаосі, зокрема міста Луангпхабанг (колишня королівська столиця) та провінції Луангнамтха.