Позначка: інше

Варангер-фіорд — фіорд на північному сході Європи, розташований між півостровами Рибальським (Росія) та Варангер (Норвегія), відкривається у Баренцове море.

Варадзі — власна назва села в Україні, розташованого в Мукачівському районі Закарпатської області.

Варадзі — власна назва села в Україні, розташованого в Мукачівському районі Закарпатської області.

1. Прикметник, що означає здатність піднімати, перевозити або утримувати певну вагу вантажу; такий, що характеризується певною мірою цієї здатності.

2. У техніці: такий, що стосується підйомної сили або місткості транспортного засобу, механізму чи споруди; призначений для підйому та переміщення вантажів.

1. Прикметник, що означає здатність піднімати, перевозити або утримувати певну вагу вантажу; такий, що характеризується певною мірою цієї здатності.

2. У техніці: такий, що стосується підйомної сили або місткості транспортного засобу, механізму чи споруди; призначений для підйому та переміщення вантажів.

Вантажо — власна назва, що позначає українську вантажну авіакомпанію «Вантажо» (англ. Mriya Cargo), засновану на базі найбільшого у світі літака Ан-225 «Мрія».

Вант-путенси (від нід. wantputtings) — металева пластина, зазвичай у вигляді смуги, що кріпиться до борту судна і слугує для кріплення нижніх вант (вант-тросів, що утримують щоглу з боків).

Вандрієс (Vandryès) — прізвище французького мовознавця-кельтолога Жозефа Вандрієса (Joseph Vendryes, 1875–1960), автора фундаментальної праці «Le langage. Introduction linguistique à l’histoire» (1921).

Вандрієс — назва наукової бібліотеки або фонду, присвячених кельтологічним дослідженням та названих на честь Жозефа Вандрієса.

1. Представниця давньогерманського племені вандів, яке в епоху Великого переселення народів вторглося до Римської імперії та заснувало на території сучасної Північної Африки своє королівство.

2. Людина, яка грубо нищить або псує культурні, історичні чи матеріальні цінності; варвар, руйнівник (переносне значення, що походить від назви племені, відомого своїми спустошливими походами).

1. Прізвище видатного нідерландського (фламандського) художника Раннього Відродження Яна ван Ейка (бл. 1390–1441), одного з основоположників портретного та пейзажного жанрів у західноєвропейському живописі, майстра олійного живопису.

2. У мистецтвознавстві — художній стиль, техніка або твір, що асоціюються з творчістю Яна ван Ейка та його школи, для яких характерні ретельність виконання, глибокий символізм, інноваційне використання олійних фарб та досягнення високої реалістичності зображення.