Позначка: інше

  • аполлінарія

    1. Рід рослин родини орхідних (Orchidaceae), представники якого поширені в Європі, Північній Африці та Західній Азії; деякі види вирощують як декоративні.

    2. Народна назва окремих видів орхідей з роду аполлінарія (Apollonias), зокрема Apollonias barbata, що зустрічається в Середземномор’ї.

  • аполлоній

    1. Чоловіче ім’я давньогрецького походження, пов’язане з іменем бога Аполлона.

    2. Історична постать: Аполлоній Перзький (бл. 262 — бл. 190 до н.е.), давньогрецький математик і астроном, автор праць про конічні перетини (еліпс, парабола, гіпербола).

    3. Історична постать: Аполлоній Родоський (III ст. до н.е.), давньогрецький поет і граматик, автор епічної поеми “Аргонавтика”.

    4. Історична постать: Аполлоній Тіанський (I ст. н.е.), давньогрецький філософ-неопіфагореєць, чудотворець і проповідник.

  • аполлонія

    1. Жіноче ім’я грецького походження, утворене від імені бога Аполлона в давньогрецькій міфології.

    2. Назва кількох давньогрецьких міст, найвідомішою з яких є Аполлонія Понтійська (на узбережжі Чорного моря) та Аполлонія Іллірійська (на узбережжі Адріатичного моря).

    3. У ботаніці — народна назва деяких рослин, зокрема видів роду вовчі ягоди (Daphne), що цвітуть навесні, пов’язана з красивими квітами, які асоціюються з красою та мистецтвом бога Аполлона.

  • азарій

    1. (біол.) Рід комах родини джмелеподібних (Bombus), що включає джмелів — великих, пухнастих, густо вкритих волосками бджолиних, які є важливими запилювачами багатьох рослин.

    2. (іст., рел.) Прізвисько або прозвісько єпископа Олександра (Азарія), одного з ініціаторів та авторів Берестейської унії 1596 року, відомого як Азарій (Азарія) Берестейський.

  • арль

    1. Місто на півдні Франції, адміністративний центр департаменту Буш-дю-Рон у регіоні Прованс — Альпи — Лазурний Берег, відоме своєю давньоримською архітектурою (наприклад, амфітеатр, античний театр) та історичним значенням.

    2. Історична область на півдні Франції, що приблизно відповідає території сучасного департаменту Буш-дю-Рон та частини сусідніх департаментів, яка в Середньовіччі була центром Арльського королівства.

  • арнольд

    1. Чоловіче особове ім’я германського походження, що означає “сильний як орел”.

    2. Прізвище, поширене в англомовних та німецькомовних країнах.

    3. У спорті та кінематографі — звичайне скорочене звертання до видатного культуриста та актора Арнольда Шварценеггера.

    4. У математиці — ім’я російського математика Володимира Арнольда, відомого внесками в теорію динамічних систем, теорію катастроф та інші галузі (напр., “гіпотеза Арнольда”, “дифузія Арнольда”).

  • аристарх

    1. Власна назва: ім’я давньогрецького астронома та математика з острова Самос (бл. 310–230 до н. е.), який першим висунув гіпотезу про обертання Землі навколо Сонця.

    2. Загальний термін (переносне значення): суворий, принциповий і неупереджений критик, особливо в галузі мистецтва, літератури або науки; людина з високим смаком і безкомпромісними вимогами.

  • аристид

    1. Аристид — чоловіче ім’я давньогрецького походження, що означає “найкращий”, “найдостойніший”.

    2. Аристид (бл. 530 — бл. 468 до н.е.) — афінський політик і полководець, один з “батьків-засновників” Афінської демократії, прозваний “Справедливим”. Відомий своєю чесністю та непримиренністю до корупції, був архонтом і стратегом під час греко-перських воєн, організовував Делоський союз.

    3. Аристид (Аристид Фіванський) — давньогрецький художник IV століття до н.е., відомий своїми жанровими картинами та зображеннями битв.

  • аріадна

    1. У давньогрецькій міфології — дочка критського царя Міноса, яка допомогла афінському героєві Тезеєві вибратися з лабіринту, подавши йому клубок ниток (“аріаднину нитку”).

    2. Переносно — вихід із скрутного становища, несподівана допомога у складній ситуації; ключ до розв’язання заплутаної проблеми.

    3. Астрономічний термін: мала планета (астероїд) № 43, відкрита 1857 року.

    4. Поетично — жіноче ім’я, що символізує мудрість, порятунок і визволення.

  • арефа

    1. (в історії) Податок на утримання царських чиновників та війська, який збирали на Русі-Україні у Х–ХІІ століттях.

    2. (в історії) Штраф за вбивство або поранення, що сплачувався князю в Київській Русі замість кровної помсти.