Позначка: інше

  • локіть

    1. Суглоб, що з’єднує плечову кістку з променевою та ліктьовою, а також область навколо цього суглоба; частина руки між плечем і передпліччям.

    2. Старовинна міра довжини, що дорівнює відстані від кінця середнього пальця до ліктя (приблизно 45–60 см, залежно від регіону та епохи).

  • локма

    Локма — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

  • локоттаравада

    Локоттаравада — власна назва буддійської філософської школи (даршани), що належить до напрямку тхеравади й виникла на Шрі-Ланці; відома також як “школа пустотності” або “школа порожнечі”, оскільки в центрі її вчення — концепція повної порожнечі (шуньяти) та заперечення існування будь-якої незмінної сутності (пудґали) в особистості.

  • локоть

    1. Суглоб, що з’єднує плезо з передпліччям у людини, а також відповідна частина передньої кінцівки у тварин.

    2. Міра довжини, що дорівнює відстані від кінця середнього пальця до ліктя (застосовувалася в різних країнах і в різні часи, не мала єдиного стандарту).

    3. Місце різкого зламу, вигину чого-небудь (наприклад, річки, дороги, труби).

  • ломбардіс

    Ломбардіс — власна назва, що позначає історичну область в Італії, розташовану в північній частині країни, з центром у місті Мілан; інша назва — Ломбардія.

    Ломбардіс — власна назва, що позначає однойменний футбольний клуб з міста Мілан (Італія), заснований у 1908 році; офіційна назва — «Футбольний клуб Інтернаціонале Мілано» (Football Club Internazionale Milano), також відомий як «Інтер» (Inter).

  • ложити

    1. Покласти, розмістити когось, щось у лежачому положенні або на якійсь поверхні.

    2. Направити, спрямувати щось на когось, на щось (наприклад, погляд, думки).

    3. Покласти, накласти щось як обов’язок, зобов’язання (наприклад, відповідальність, покарання).

    4. Покласти, вкласти щось у щось (наприклад, гроші в банк, надію в людину).

    5. Покрити поверхню чимось, наклавши поверх (наприклад, лак на дерево, фарбу на стіну).

    6. У техніці: прокласти, встановити щось для функціонування (наприклад, кабель, труби, фундамент).

  • лозунгово

    1. Прислівник до слова “лозунговий”; властивим лозунгу, гаслу способом; у стилі лозунга, гасла — коротко, декларативно, закликово, без глибокого розкриття суті.

    2. У переносному значенні: поверхнево, спрощено, без ґрунтовного обґрунтування, зводячи складне питання до простої, часто емоційно забарвленої формули.

  • лозівський

    1. Стосунковий до міста Лозова або Лозівського району Харківської області України; властивий їм, що походить з них.

    2. Належний до Лозівської сотні, адміністративно-територіальної та військової одиниці Гетьманщини в XVII–XVIII століттях.

    3. (У складі стійких назв) Стосунковий до підприємств, установ, організацій, розташованих у місті Лозова, наприклад: “Лозівський машинобудівний завод”, “Лозівський коледж Державного університету харчових технологій”.

  • лозня

    1. Зарості лози, лозового чагарнику; місце, де росте лоза.

    2. (у спеціальному вживанні) Сукупність лозових пагонів на корінні куща або дерева.

  • локапала

    Локапала — у давньоіндійській міфології та релігії: божество-охоронець певної місцевості, країни або сторони світу; володар світу.

    Локапала — у буддизмі: один з чотирьох або восьми небесних царів-захисників, які охороняють світ і вчення Будди з різних сторін світу.