Позначка: інше

  • ассірійський

    Прикметник, що стосується стародавнього народу ассірійців та держави Ассірія.

    Наприклад: культура, створена ассірійцями, або тексти, написані ассірійським клинописом.

  • аспергільоз

    Аспергільоз — це інфекційна хвороба (мікоз), що вражає людей, птахів, бджіл, а інколи й інших тварин. Її збудниками є паразитичні плісневі гриби, які належать до роду аспергілів.

  • аспергільотоксикоз

    Захворювання тварин, спричинене споживанням кормів, які заражені токсинами плісневих грибів, що належать до роду Aspergillus.

  • аспид

    Аспид — це застаріла назва отруйної змії, що належить до родини гадюкових.

  • ассірійці

    Ассирійці — це народ семітського походження, чисельність якого не є великою. Більшість представників цієї народності мешкає в Іраку, а менша частина проживала на території колишнього СРСР, зокрема в регіоні Закавказзя.

    Це слово вживається також як синонім до назви “ассиріяни”.

  • ассіріяни

    Ассірійці — це народ, що мешкав у Ассірії, могутній державі Передньої Азії, яка проіснувала від завершення третього тисячоліття до нашої ери до сьомого століття до нашої ери.

  • ассіріянин

    Ассирійці — народ, що мешкав у стародавній державі Ассирії, розташованій у північній частині Месопотамії.

  • ассіріянка

    Ассирійці — народ, що мешкав у стародавній державі Ассирії, розташованій у Північній Месопотамії.

  • астверк

    Цей орнамент, що з’явився в німецькій готичній архітектурі між 1480 та 1525 роками, відтворює натуралістичні зображення колючих гілок та сучків. Він символізував терновий вінець Христа і застосовувався для декорування архівольтів та порталів, виконуючись як у рельєфній, так і в ажурній техніці.

  • асіст

    Асіст — це техніка у живопису, що полягає у нанесенні лінійних або штрихових орнаментальних мотивів. Їх виконували, приклеюючи тонкі смужки сусального золота, а згодом — намальовуючи золотистою фарбою, поверх основного шару фарби. Такі геометризовані промені уособлювали світло божественної істини, світлоносність Христа та виступали символом джерела неземного сяйва. Цей художній прийом знав широке вживання у візантійському мистецтві та на Русі-Україні (Київська Русь).