Словник Української
Алфій — чоловіче ім’я давньогрецького походження (грец. Ἀλφειός), яке в українській мові вживається переважно як канонічне (хрещене) ім’я.
Алфій — у давньогрецькій міфології: річковий бог, володар однойменної річки на Пелопоннесі (Алфей), відомий своєю любов’ю до німфи Аретуси.
Алфій — християнський святий, мученик, один із числа сорока Севастійських мучеників, яких шанують у православ’ї та католицизмі (день пам’яті — 9/22 березня).
Алфьоров — російське прізвище, найвідомішим носієм якого є Жорес Іванович Алфьоров (1930–2019), радянський та російський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2000 року за розробку напівпровідникових гетероструктур та їх застосування в оптоелектроніці та високошвидкісній електроніці.
1. Гірська система в Центральній Азії, на території Росії, Монголії, Казахстану та Китаю, одна з найвищих систем Євразії.
2. Республіка Алтай — суб’єкт Російської Федерації, розташований на півдні Західного Сибіру в центральній частині однойменної гірської системи.
3. Алтайський край — суб’єкт Російської Федерації, розташований на південному сході Західного Сибіру, прилеглий до Республіки Алтай.
4. Назва групи тюркських народів, корінне населення Алтайського регіону, а також їхня мова (алтайська).
5. Порода пухнастих вівців, виведена в гірських районах Алтаю.
6. Назва сорту меду, зібраного з рослин алтайського регіону, або загальна торгова назва меду з того регіону.
Альбертина — одна з найбільших і найвідоміших у світі колекцій графічного мистецтва, розташована у Відні (Австрія); художній музей, що зберігає понад 65 тисяч малюнків і близько мільйона творів друкованої графіки від пізньої готики до сучасності.
Альбертина — назва палацу в центрі Відня, в якому розміщується однойменна художня збірка; архітектурна пам’ятка.
Альбертина — історична назва Кенігсберзького університету (нім. Albertus-Universität Königsberg), заснованого в 1544 році герцогом Альбрехтом Гогенцоллерном у місті Кенігсберг (нині Калінінград).
Альбін — чоловіче особове ім’я латинського походження (лат. Albinus), що означає «білий», «світлий».
Альбін — рідкісне прізвище, утворене від однойменного імені.
Альбін — персонаж, зокрема, у класичній літературі (наприклад, персонаж поеми І. Котляревського «Енеїда»).
Альбіна — жіноче особове ім’я латинського походження (лат. Albina, від albus — «білий»), що означає «біла», «світла», «чиста».
Альбіна — жінка або дівчина з рідкісним генетичним захворюванням альбінізмом, яке характеризується повною або частковою відсутністю пігменту меланіну в шкірі, волоссі та очах.
Альбіна — у біології (зоології, ботаніці): тварина або рослина-альбінос, тобто особина з вродженою відсутністю пігментації.
1. Мешканець або уродженець міста Алмати (колишня назва — Алма-Ата) у Казахстані.
2. Уроженець Алматинської області Казахстану.
Ахіла — власна назва персонажа з українського фольклору, зокрема вертепної драми, де він постає як комічний персонаж, часто слуга або провідник, що супроводжує одного з трьох царів-волхвів (Ірода, Мельхіора та Каспара).
Ахіла — власна назва персонажа в українській літературі, зокрема у п’єсі Лесі Українки “В катакомбах”, де він є одним з дійових осіб, молодим християнином.
1. У давньогрецькій міфології — герой Троянської війни, син морської богині Фетіди та царя Пелея, один з найбільших воїнів ахейського війська, вбитий стрілою, що влучила в його єдину вразливу п’яту.
2. У переносному значенні — слабке, вразливе місце когось або чогось; “ахилесова п’ята”.
1. Власна назва української народної пісні, відомої також під назвою “Ой у полі та й терен”, в якій повторювана складова “ах-ах-ах” є характерним приспівом.
2. Уживається як позначення, назва для музичних або літературних творів, створених на основі або за мотивами цієї народної пісні.