Позначка: інше

  • александров

    1. Власна назва низки населених пунктів, переважно в Росії, що походять від чоловічого імені Олександр (наприклад, місто Александров у Владимирській області).

    2. Прізвище російського походження, утворене від імені Олександр.

    3. Історична назва сучасного міста Запоріжжя в період з 1770 по 1801 рік (Олександрівськ).

  • алексєєв

    1. Прізвище російського походження, що походить від чоловічого імені Олексій.

    2. Назва низки географічних об’єктів (наприклад, мікрорайонів, вулиць), що походить від прізвища, переважно на території Росії та інших країн колишнього СРСР.

    3. (іст.) Назва колишнього російського міста (нині місто Цурюпинськ у Херсонській області України) в період з 1928 по 1938 рік.

  • алевтина

    1. Жіноче особове ім’я грецького походження, що походить від грец. ἀλέξω (алексо) — “відбивати, захищати” та грец. ἀλέξω (алексо) — “відбивати, захищати” або грец. ἀλέξις (алексіс) — “захист”.

    2. Рідкісна назва квіткової рослини, що іноді вживається в народній ботанічній номенклатурі як синонім до “левкой” або “мальва”.

  • ак’яб

    Ак’яб — власна назва місяця в ісламському місячному календарі, який слідує за місяцем рабі ас-сані та передує місяцю джумада аль-уля; традиційно відповідає періоду з квітня по травень за григоріанським календарем.

  • ак’яр

    Ак’яр — власна назва села в Автономній Республіці Крим, розташованого на південному сході Керченського півострова; відоме також як рибальське селище.

    Ак’яр — історична назва міста Севастополь, що вживалася в часи Кримського ханства та Османської імперії; походить від кримськотатарського слова зі значенням “біла скеля”.

  • албанія

    1. Держава в Південно-Східній Європі, на Балканському півострові, що межує з Чорногорією, Косовом, Північною Македонією та Грецією, а також має вихід до Адріатичного та Іонічного морів; офіційна назва — Республіка Албанія.

    2. Історична область на західному узбережжі Балканського півострова, населена переважно албанцями, територія якої збігається з сучасною державою Албанія та частково іншими регіонами.

  • айзенах

    1. Місто в Німеччині, у федеральній землі Тюрингія, розташоване на річці Гера; історичний та культурний центр, відомий завдяки замку Вартбург.

    2. Автомобіль, що вироблявся на заводі Automobilwerk Eisenach (AWE) у місті Айзенах у Німеччині, зокрема популярна модель “Wartburg”.

  • азія

    1. Найбільша частина світу, розташована переважно в Східній півкулі, що обмежена на півночі Північним Льодовитим океаном, на сході — Тихим океаном, на півдні — Індійським океаном, а на заході — традиційно Уральськими горами, річками Урал і Емба, Каспійським, Азовським, Чорним і Середземним морями, а також протоками Босфор і Дарданелли, що відокремлюють її від Європи.

    2. У розмовній мові — країни та народи, що населяють цю частину світу.

  • азово-чорномор’я

    1. Географічний регіон, що охоплює території навколо Азовського та Чорного морів, зокрема узбережжя, прилеглі акваторії та частини материка, пов’язані з цими морями економічно, історично та культурно.

    2. Історико-етнографічний термін для позначення території Північного Причорномор’я та Приазов’я, де формувалися специфічні умови господарювання та побуту, пов’язані з морським середовищем.

    3. У біології та екології — природний комплекс (ареал), що включає басейни Азовського та Чорного морів як єдину екологічну систему зі спільними кліматичними, гідрологічними та біологічними характеристиками.

  • азовсталь

    Азовсталь — власна назва металургійного комбінату в Маріуполі, одного з найбільших підприємств чорної металургії України, що належало до металургійної групи «Метінвест».

    Азовсталь — власна назва історичної та соціальної місцевості (району) міста Маріуполя, що сформувалася навколо однойменного металургійного комбінату.

    Азовсталь — символ героїчного опору українських захисників під час оборони Маріуполя у російсько-українській війні (з 2014 року, особливо під час повномасштабного вторгнення 2022 року), коли металургійний комбінат із його потужними підземними спорудами використовувався як останній рубіж оборони.