Словник Української
1. Стосується до села Андрієво-Іванівка (офіційна назва — Андрієво-Іванівське) у Березівському районі Одеської області України; пов’язаний із цим населеним пунктом (наприклад, андрієво-іванівська сільська рада, андрієво-іванівські землі).
2. Стосується до інших географічних об’єктів або адміністративних одиниць, що містять у назві цю складову (наприклад, Андрієво-Іванівська сільська громада).
1. Власна назва Андріївської церкви в Києві — видатної пам’ятки архітектури XVIII століття, збудованої за проектом Бартоломео Растреллі на честь апостола Андрія Первозванного.
2. Назва Андріївського узвозу в Києві — історичної вулиці, що пролягає від Контрактової площі до Андріївської церкви.
3. Назва однієї з найвідоміших історико-архітектурних пам’яток у місті Ужгороді — Андріївської (Греко-католицької) катедри, зведеної у XVII столітті.
4. У місцевій топонімії — назва вулиць, провулків, узвозів, заснована на імені Андрій (наприклад, в інших містах України).
5. Історична назва однієї з фортець (Андріївська фортеця) у системі Кубанської оборонної лінії, заснованої наприкінці XVIII століття.
1. Стосунковий прикметник до власних назв, що містять ім’я Андрій (наприклад, Андріївська церква, Андріївський узвіз у Києві).
2. Пов’язаний з орденом Святого апостола Андрія Первозваного, заснованим у Російській імперії (наприклад, андріївський кавалер, андріївський прапор).
3. Названий на честь апостола Андрія Первозваного, який вважається покровителем України (наприклад, андріївський хрест — косий хрест, символ, що зображується на прапорі Військово-Морських Сил України).
Андріян — чоловіче особове ім’я латинського походження (лат. Hadrianus), що означає “родом з міста Адрія” або “той, хто має темний колір шкіри”.
Анелія — жіноче особове ім’я, що походить від латинського імені Аннелія (Annelia) або є варіантом імен Ангеліна, Анжела.
1. (в ісламі) вчений, богослов, релігійний діяч, який має ґрунтовні знання в галузі ісламських наук, права та теології.
2. (історичне) у деяких тюркомовних народів, зокрема в Криму — освічена, вчена людина; часто вживалося як почесний епітет або складова частина імені.
1. Жіноче особове ім’я латинського походження (лат. Alina), що вживається в українській антропонімічній системі.
2. (у спеціальній літературі) Скорочене позначення амінокислоти аланіну в біохімії.
1. Жіноче особове ім’я, що походить від старофранцузького варіанту імені Адель (Adelais) або від германського імені Adalheid (Адельгейда), що означає “благородна”, “шляхетного роду”. Поширене в англомовних та інших країнах.
2. Назва головної героїні казок Льюїса Керролла “Аліса в Країні Чудес” (1865) та “Аліса в Задзеркаллі” (1871), яка стала одним з найвідоміших літературних образів у світовій культурі.
3. (у переносному значенні) Символ дитячої допитливості, невинності та подорожі у фантастичний, абсурдний світ; персонаж, що асоціюється з ситуацією потрапляння в дивовижну чи хаотичну реальність.
1. Жіноче особове ім’я, що походить від старофранцузького Adelais, яке має давньонімецьке коріння і означає “благородна”, “шляхетного роду”.
2. Літературний персонаж, головна героїня казок Льюїса Керролла “Аліса в Країні Чудес” (1865) та “Аліса в Задзеркаллі” (1871), дівчинка, яка потрапляє до фантастичних світів.
3. У переносному значенні — символ дитячої допитливості, невинності та подорожі у світ фантазії, часто використовується в культурі та мистецтві для позначення персонажа, що опиняється в абсурдному чи вигаданому середовищі.
1. Держава в Північній Африці, що омивається Середземним морем, столиця — Алжир; офіційна назва — Алжирська Народна Демократична Республіка.
2. Столиця та найбільше місто однойменної держави Алжир, розташована на узбережжі Середземного моря.