Позначка: інше

  • антонида

    Антонида — жіноче особове ім’я, українська народна форма церковного імені Антоніна, що походить від латинського родового імені Antonius (Антоній).

    Антонида — головна героїня опери Михайла Глінки “Іван Сусанін” (“Життя за царя”), донька Івана Сусаніна, наречена Богдана Собініна.

  • антоній

    1. Чоловіче особове ім’я латинського походження (лат. Antonius), що вживається в українській мові.

    2. Історична особа, зокрема Марк Антоній (лат. Marcus Antonius, 83–30 до н.е.) — давньоримський політичний діяч і військовий лідер, один з тріумвірів.

    3. Назва кількох християнських святих, найвідоміший з яких — Антоній Великий (бл. 251–356) — ранньохристиянський подвижник, засновник відлюдницького чернецтва.

    4. Назва географічних об’єктів, населених пунктів а частина складних назв (наприклад, місто Сан-Антоніо в США).

  • антонін

    1. Чоловіче ім’я латинського походження (лат. Antoninus), що вживається переважно в католицькій традиції.

    2. Назва римського імператорського роду (Антоніни), до якого належали, зокрема, Марк Аврелій та Антонін Пій.

    3. Представник чернечого ордену антонітів (також антоніан, антонінець), заснованого в XI столітті на честь святого Антонія Великого.

  • антоніна

    1. Жіноче особове ім’я латинського походження, жіноча форма від Антон (Антоній); ужиткова форма — Тоня.

    2. Рід рослин родини айстрових (Asteraceae), що включає багаторічні трави, поширені в Євразії та Північній Америці; представники роду мають кошикоподібні суцвіття, часто використовуються як декоративні.

  • антонія

    1. Жіноче ім’я латинського походження, жіноча форма від Антон.

    2. У ботаніці: рід рослин родини маренових (Rubiaceae), до якого належать чагарники та невеликі дерева, поширені в тропіках.

    3. У хімії (застаріле): назва одного з оксидів сурми (сурм’янистий ангідрид, Sb₂O₃).

  • антип

    1. У християнській традиції — народна назва дня пам’яті святого мученика Іпатія, який шанується як заступник від безпліддя та покровитель пологів (день святкування — 31 березня за старим стилем, 13 квітня за новим).

    2. У народних віруваннях — міфічна істота, дух або демонічна істота, що, за переказами, народжується вночі на Великдень від невірної дружини; часто зображається як потвора з камінними очима, залізними зубами та кігтями.

    3. Переносно — про потворну, злу або жорстоку людину.

  • антарктида

    1. П’ятий за розміром материк на півдні Землі, розташований навколо Південного полюса, повністю в межах Південного полярного кола; найхолодніша частина планети, покрита потужним льодовиковим щитом.

    2. Природна географічна область (країна), що охоплює материк Антарктиду та прилеглі до нього південні частини трьох океанів (Тихого, Атлантичного, Індійського) з островами.

  • антарктика

    1. Південна полярна область Землі, що включає материк Антарктиду, прилеглі острови та частини океанів (Південний, Атлантичний, Індійський, Тихий) до 50–60° південної широти.

    2. Узагальнююча назва всієї сукупності географічних об’єктів, розташованих у цій полярній області (льодовики, моря, станції тощо).

  • анрі

    1. Скорочене ім’я французького походження (від Henri), аналог українського імені Генріх.

    2. Назва низки французьких королів, принців та інших історичних діячів (наприклад, Анрі I, Анрі II, Анрі IV).

    3. Власна назва для позначення осіб, географічних об’єктів або творів мистецтва (наприклад, персонаж твору, вулиця Анрі).

  • анна

    1. Жіноче особове ім’я, що походить від давньоєврейського імені Ганна (חנה) — “милість”, “благодать”, “уподобання”.

    2. Назва низки монет різних держав (переважно срібних), що карбувалися на честь монархів на ім’я Анна (наприклад, російські анни часів імператриці Анни Іоанівни).

    3. У переносному значенні (рідко) — символ чогось застарілого, що втратило актуальність, аналогічно застарілій монеті (“це вже давня анна”).