Позначка: інше

1. (грецька міфологія) Одна з трьох харит (грацій), богинь краси, радості та урочистості; уособлення пишноти та блиску.

2. (астрономія) Мала планета (астероїд) номер 47 у Сонячній системі, відкрита 1857 року; названа на честь міфологічної богині.

3. (рідко, в літературі) Вживається як жіноче ім’я або поетичне найменування, що символізує красу, веселість.

Аглаїда — у давньогрецькій міфології: одна з трьох харит (грацій), богинь краси, радості та утіхи, донька Зевса та океаніди Евриноми; ім’я означає “сяюча”.

Аглаїда — рідкісне жіноче ім’я грецького походження, що вживається в україномовному середовищі.

1. (в індійській міфології) божественна змія, нага, що символізує підземний світ, воду та родючість; часто зображується з тілом людини та каптуром змії над головою.

2. (в індуїзмі) назва класу божеств або духів, пов’язаних із водною стихією та підземним світом.

1. Жіноче особове ім’я грецького походження, що означає “невинна”, “чиста” або “ягня”.

2. У християнській традиції — символ невинності, чистоти та смирення, часто пов’язаний з образом ягняти (агнця).

3. Назва різних об’єктів (наприклад, храмів, географічних пунктів), названих на честь святої Агнеси.

1. Власна назва жіночого імені латинського походження (лат. Agneta, Agnes), що означає “невинна”, “чиста”, асоційована з ягням (лат. agnus). В українській мові вживається переважно як іноземне (часто скандинавське) ім’я, аналог імені Агнеса, Агнія.

2. Рідкісна власна назва, що може вживатися як топонім або назва об’єкта (наприклад, корабля, установи).

Аньолек — власна назва, що позначає село в Україні, розташоване в Берегівському районі Закарпатської області.

Ануй — французьке прізвище, найвідомішим носієм якого є Жан Ануй (1910–1987), французький драматург, автор п’єс «Антигона», «Жаворонок», «Дикушка» тощо.

1. Жіноче особове ім’я грецького походження (грец. Ἀνθούσα), що означає “квітуча”, “цвітуча”.

2. У православній традиції — ім’я кількох святих, найвідомішою з яких є преподобна Анфіса (Анфуса) Оксиринфська, шанована 27 квітня (10 травня).

Антін — українська чоловіча ім’я, що є народною формою церковного імені Антоній (від латинського Antonius).

Антін — поширений український прізвиськовий топонім, що входить до назв низки населених пунктів (наприклад, село Антін на Черкащині) та інших географічних об’єктів.

Антін — традиційна назва деяких рослин, зокрема народна назва видів роду чебрець (Thymus), а також інших ароматних трав.

1. Чоловіче особове ім’я, українська форма імені Антоній, що походить від латинського родового імені Antonius; вживається самостійно або як зменшувальна форма від повного імені Антоній.

2. Рідкісне прізвище, утворене від імені Антон.