Словник Української
1. Чоловіче особове ім’я латинського походження (лат. Adrianus, Hadrianus), що означає “той, хто з міста Адрія” або “родом з Адрії”.
2. Історична назва папської тіари, великої трійчастої корони римських пап, яка використовувалася в XIV столітті, зокрема за папи Адріана V.
1. Жіноче особове ім’я латинського походження (від чоловічого імені Адріан), що означає “родом з міста Адрія” або “той, хто має темний колір шкіри”.
2. Рідкісна українська прізвищна форма, утворена від цього імені.
1. Історична назва міста Едірне в сучасній Туреччині, що в минулому було важливим адміністративним та військовим центром Османської імперії, а також відоме завдяки Адріанопольській битві 378 року та Адріанопольському миру 1829 року.
2. Назва низки інших історичних поселень, заснованих або перейменованих на честь римського імператора Адріана, зокрема античного міста в Фракії (сучасне Едірне) та міста Адріанополь у провінції Північна Греція.
1. Чоловіче особове ім’я германського походження, що походить від давньоверхньонімецьких слів “adal” (шляхетний) та “wulf” (вовк).
2. Історична та культурна асоціація, що вживається переважно в контексті посилання на Адольфа Гітлера (1889–1945) — лідера націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), диктатора Третього Рейху, ініціатора Другої світової війни та Голокосту.
1. Жіноче ім’я, поширене в англомовних країнах; походить від давньофранцузького Adelais, що має германське коріння і означає “благородна” або “шляхетного роду”.
2. Місто в Австралії, столиця штату Південна Австралія, засноване 1836 року та назване на честь королеви Аделаїди, дружини британського короля Вільяма IV.
3. В музиці: позначення темпу “повільно, спокійно”, що походить від назви романсу “Аделаїда” Людвіга ван Бетховена (op. 46), написаного на вірші Фрідріха фон Маттісона.
1. Жіноче особове ім’я латинського походження (від Adelina), що означає “благородна”, “шляхетна”.
2. Рідкісний мінерал, гідроксифосфат кальцію та алюмінію, названий на честь німецького геолога Аделіна (Adelin).
1. Зменшувально-пестливе прізвисько або звертання до дівчинки або жінки на ім’я Агата, Агафія чи іншого імені, що починається на “Аг-“.
2. (рідко) Уживається як ласкаве звертання до дитини (переважно дівчинки) незалежно від імені, що виражає ніжність та захоплення.
Аґусеньки — власна назва, що позначає традиційний український сорт яблук осіннього терміну дозрівання, відомий також під назвою “Аґус” або “Горіховка”. Плоди середнього розміру, жовтувато-зелені з рум’янцем, мають кислувато-солодкий смак і щільну, хрустку консистенцію.
Агнія — жіноче особове ім’я латинського походження (лат. Agnіa, від грец. Ἁγνή — “чиста”, “непорочна”), що вживається в українській мові.
Агнія — традиційна назва вогнистої саламандри (Salamandra salamandra), земноводної родини саламандрових, в українській зоологічній номенклатурі та народних говірках.
1. Жіноче особове ім’я латинського походження (лат. Agrippina), що вживається в українській мові; народна форма — Грипина.
2. Рідкісна народна назва рослини з родини айстрових, відомої як підбіл звичайний, або мати-й-мачуха (Tussilago farfara).