Позначка: інше

1. Ім’я давньоєврейського походження (івр. חֲבַקּוּק — Habakkuk), що вживається в українській мові як власна назва, зокрема чоловіче ім’я.

2. Ім’я одного з дванадцяти малих пророків Старого Завіту, автора Книги пророка Абакума в Біблії.

Абашидзе — грузинське прізвище, поширене серед представників грузинської діаспори, а також історичний князівський рід у Грузії.

Абашидзе — топонім, що походить від прізвища, зокрема назва селища в Грузії (Абаши, Абашський муніципалітет).

1. Історична область на півдні Великої Британії, найбільша її частина, яка дала назву всій країні (Англія — England).

2. Розмовна назва держави Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, що вживається переважно в побуті та деяких історичних контекстах.

1. Власна назва жіночого імені, що походить від латинського слова «angelus» (ангел) та має значення «ангельська», «подібна до ангела» або «вісниця».

2. Рідкісна власна назва рослини (звичайно у формі «Ангеліна»), що іноді вживається в народній ботанічній номенклатурі для позначення окремих видів квітів (наприклад, деяких гвоздик або інших декоративних рослин).

3. У спеціалізованій літературі (мінералогія) — власна назва рідкісного мінералу, різновиду монациту, відомого як «ангелініт».

1. Чоловіче особове ім’я грецького походження, що означає “східний” або “той, хто зі Сходу”.

2. Ужиткова назва для чоловіка, якого звуть Анатолій (зменшувальні форми: Толя, Толік).

Анатолія — власна назва, що походить від грецького імені Анатолій (грец. Ανατολιος) та означає “східний” або “той, хто зі Сходу”; історично використовувалася як жіночий варіант цього імені.

Анатолія — поетична або застаріла назва Малої Азії (територія сучасної Туреччиї), що вживалася переважно в літературних та історичних текстах.

1. Чоловіче особове ім’я грецького походження, що означає “східний” або “той, хто зі сходу”; український варіант імені Анатолій.

2. (у спеціальній термінології) Назва одного з різновидів синтетичного волокна або тканини з нього.

1. Чоловіче особове ім’я грецького походження (грец. Αναστασιος), що означає “воскреслий” або “той, хто воскрес”.

2. Рідкісне прізвище, утворене від однойменного імені.

1. Чоловіче ім’я грецького походження (від грец. Αναστασιος — «воскреслий»), що вживається переважно в церковному середовищі або як монаше ім’я; український аналог — Анастас.

2. У контексті церковної історії — ім’я кількох християнських святих, зокрема преподобного Анастасія Синаїта (VII ст.) або мученика Анастасія Перського (VII ст.).

1. Жіноче особове ім’я грецького походження (від грец. ἀνάστασις — “воскресіння”), що означає “воскресла”, “безсмертна”.

2. У християнській традиції — свята мучениця Анастасія, шанована в православ’ї та католицизмі (найчастіше Анастасія Узорозв’язательниця).

3. У літературі та мистецтві — персонаж, образ або символ, що втілює ідею відродження, безсмертя душі або порятунку.