Позначка: інше

Авксентій — чоловіче ім’я грецького походження (грец. Αὐξέντιος), що означає “той, що зростає”, “примножуючий”. В українській мові використовується як власна назва, зокрема як канонічне православне та католицьке ім’я.

Авксентій — історична особа, християнський святий, преподобний Авксентій (бл. 420 – бл. 470), відомий аскет, який подвизався на горі Скопа поблизу Халкідону. Шанується в лику преподобних, день пам’яті — 14 (27) лютого.

Авксентій — топонім, пов’язаний із іменем святого, наприклад, гора Авксентій (Ауксентій) у Віфінії (Мала Азія), де знаходився однойменний монастир.

1. Розмовне, часто іронічне або зневажливе позначення людини, переважно чоловіка, яке вживається замість імені (зазвичай коли воно невідоме або не має значення); аналогічне до “той”, “якийсь”, “дехто”. Наприклад: “Прийшов якийсь аврам і щось вимагає”.

2. Заст. Зневажливе позначення представника єврейської національності (виникло від поширеного єврейського імені Авраам). В сучасній мові вважається етнічним стереотипом та образливим виразом.

1. Власна назва жіночого імені латинського походження (Aurelia), жіноча форма від Аврелій.

2. Назва роду сцифоїдних медуз (Aurelia) з родини Ulmaridae, до якого належить поширений вид медузи-місяць (Aurelia aurita).

3. Власна назва астероїда головного поясу (94 Aurora), відкритого 1867 року.

1. Стосовний до міста Авдіївка (Донецька область, Україна), пов’язаний з ним або характерний для нього.

2. Стосовний до селища Авдіївка (Київська область, Україна), пов’язаний з ним або характерний для нього.

1. Власна назва вулиці в Парижі (фр. Avenue), відома як Авеню дез Шанз-Елісе (фр. Avenue des Champs-Élysées) — одна з головних магістралей міста, символ його розкоші та туристична пам’ятка.

2. Загальна назва широкої, зазвичай озелененої та важливої міської вулиці або проспекту в європейських містах (переважно в західноєвропейських), що вживається як загальний термін у художній літературі, публіцистиці або розмовній мові за аналогією з паризькою.

1. Чоловіче ім’я грецького походження, що вживається в українській мові як церковне або архаїчне власне ім’я.

2. У православній традиції — ім’я одного з сімдесяти апостолів, єпископа Ієрапольського, святого (Аверкій Єрапольський, пам’ять 22 жовтня за старим стилем).

1. Авакум — чоловіче ім’я, українська форма біблійного імені Аввакум, що походить від давньоєврейського імені Хаваккук (обіймати).

2. Авакум — один з дванадцяти малих пророків Старого Завіту, автор Книги пророка Авакума в Біблії.

3. Авакум — церковнослов’янська та українська (застаріла) форма імені протопопа Аввакума Петрова (1620–1682), духовного лідера старообрядців у Росії, відомого церковного діяча та письменника.

Абхазія — власна назва, що позначає регіон на південно-західному Кавказі, узбережжя Чорного моря, який за міжнародним правом визнається автономною республікою у складі Грузії, але з 1990-х років є фактично самопроголошеною та частково визнаною державою, контрольованою владою Республіки Абхазія.

Абхазія — історико-географічна область, батьківщина абхазького народу, що має давню історію та культуру.

1. Чоловіче особове ім’я єврейського походження (івр. אַבְרָהָם — Avraham), що означає «батько багатьох народів»; український варіант імені Авраам.

2. Розмовне, часто іронічне або зневажливе позначення людини єврейської національності (використовувалося в Україні історично).

3. У переносному значенні, заст. — про дуже обережну, ощадливу або скнарну людину (виникло через стереотипне уявлення).

Аарне — фінський фольклорист, автор класифікації казкових сюжетів (так звана “система Аарне”), яка стала основою для міжнародного каталогу казкових типів (система “Аарне–Томпсон”).

Аарне — поширена в Естонії та Фінляндії чоловіча ім’я, естонізована форма імені Арнольд.