1. (від власної назви «Гантель») — у фізичній культурі та спорті: виконувати вправи з гантелями, піднімати гантелі для розвитку м’язів.
2. (переносно, розм.) — докладати значних фізичних зусиль, важко працювати, напружено щось робити.
Позначка: інше
-
ганнібал
1. Ім’я карфагенського полководця (247–183 до н.е.), одного з найвидатніших військових стратегів Стародавнього світу, головного супротивника Римської республіки під час Другої Пунічної війни.
2. Переносно — незламний, вольовий і рішучий людина, яка з великою наполегливістю бореться з перешкодами або супротивником; символ мужності та стратегічного таланту.
3. У переносному значенні — могутній і небезпечний ворог (часто стійкий, нездоланний).
-
ганнин
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Коростенському районі Житомирської області.
-
ганна
1. Жіноче особове ім’я, український відповідник імені Ганна (Анна), що походить від давньоєврейського імені Ханна (חנה) зі значенням “милість”, “благодать”, “уподобання”.
2. (у народній творчості, піснях) Уособлення жіночої долі, часто страждальної; символ дівчини-нареченої, молодиці або матері.
3. (діал.) Назва певного виду рослин або предметів, що вживається в окремих регіонах України (наприклад, одна з народних назв рослини вовчі ягоди).
-
ганг
1. Велика річка в Індії та Бангладеш, що бере початок у Гімалаях і впадає в Бенгальську затоку; одна з найбільших за водністю та довжиною річок Південної Азії, що має сакральне значення в індуїзмі.
2. Організована злочинна група, яка займається незаконною діяльністю (торгівлею зброєю, наркотиками, розбійними нападами тощо) і часто контролює певну територію або сферу впливу.
3. Група підлітків або молодих людей, об’єднаних за територіальною ознакою, яка часто вступає в конфлікти з іншими подібними групами або здійснює правопорушення.
4. (У розмовній мові) Група людей, тісно пов’язаних спільними інтересами або діяльністю, яка може сприйматися сторонніми як замкнене, агресивне або підозріле угруповання.
-
екстракоїтальний
екстракоїтальний (від лат. extra — поза та coitalis — статевий) — такий, що відбувається або знаходиться поза статевим актом (коїтусом).
-
екстрагенітальний
екстрагенітальний (від лат. extra — поза, поза і genitalis — статевий) — термін у медицині, що позначає щось розташоване, виникле або що проявляється поза статевими органами, поза межами генітальної сфери.
У клінічній практиці найчастіше вживається у словосполученні “екстрагенітальна патологія” — це будь-які захворювання внутрішніх органів і систем (наприклад, серцево-судинної, дихальної, ниркової тощо), які не є гінекологічними або андрологічними, але можуть впливати на перебіг вагітності, пологів або загальний стан здоров’я пацієнта.
-
екстерорецептор
Екстерорецептор — це чутливий нервовий закінчення або спеціалізована клітина, що сприймає подразнення з навколишнього середовища (зовнішні по відношенню до організму) та перетворює їх на нервові імпульси.
Екстерорецептор — це вид рецептора, призначений для сприйняття інформації з зовнішнього середовища, до якого належать, наприклад, фоторецептори сітківки ока, механорецептори шкіри, хеморецептори носа та язика, терморецептори.
-
гамбург
1. Місто в Німеччині, великий порт на річці Ельбі, одна з 16 федеральних земель ФРН.
2. Порода курей м’ясо-яєчного напряму, виведена в Німеччині, відома своєю строкатою (чорно-білою) плямистою або смугастою окраскою та витривалістю.
-
гамамелідові
Гамамелідові — родина квіткових рослин (Hamamelidaceae) класу дводольних, що включає переважно дерева та чагарники з черговими простими листками й дрібними квітками, зібраними в суцвіття; поширені в помірних і субтропічних областях Північної півкулі.
Гамамелідові — розмовна назва рослин, що належать до цієї родини, зокрема декоративних видів роду гамамеліс (Hamamelis), відомого як чарівний горіх.