Позначка: інше

  • гелкотати

    гелкотати — діалектне (гуцульське) слово, що означає швидко бігти, мчати, несамовито скакати або танцювати; також може вживатися у значенні гарячково, нестямно говорити або кричати.

  • гелгнути

    У діалектній лексиці (західні регіони) — різко, з силою штовхнути, кинути, гепнути когось або щось.

  • геласіївна

    Похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого імені Геласій (варіант імені Галактіон) за допомогою патронімічного суфікса -івн(а), що вказує на ім’я батька. Відповідає конструкції «дочка Геласія».

  • геласійович

    Геласійович — по батькові від чоловічого імені Геласій (рідкісне церковне ім’я грецького походження).

  • геласій

    1. Ім’я двох римських пап: Геласія I (папа в 492–496 роках, відомий боротьбою за верховенство церковної влади над світською) та Геласія II (папа в 1118–1119 роках).

    2. У церковній традиції: святий, шанований у лику священномученика (наприклад, Геласій Кірський).

    3. Рідкісна чоловіча ім’я латинського походження (лат. Gelasius, від грец. γέλασις — «сміх, регіт»).

  • еліна

    Еліна — жіноче особове ім’я грецького походження, що вживається в українській мові; український відповідник імені Гелена або Олена.

    Еліна — у давньогрецькій міфології та історичній традиції поетична назва (етнонім) стародавніх греків, які себе називали еллінами; синонім слова “еллінка”.

  • гекто

    1. Префікс у міжнародній системі одиниць (SI), що позначає множення на сто (10²); утворює назви одиниць вимірювання, у сто разів більших за основну одиницю (наприклад, гектопаскаль, гектолітр).

    2. Розмовне скорочення від слова “гектар” (одиниця вимірювання площі, що дорівнює 10 000 м²).

  • гексозофосфати

    Гексозофосфати — органічні сполуки, похідні гексоз (простих цукрів із шістьма атомами вуглецю), у яких один або кілька гідроксильних заміщених залишками фосфорної кислоти; важливі проміжні продукти в метаболічних процесах, зокрема в гліколізі та фотосинтезі.

  • ельтон

    1. Велике солоне безстічне озеро в Росії (Волгоградська область), найбільше за площею серед мінеральних озер Європи, відоме лікувальними грязями та ропою.

    2. Селище міського типу в Росії (Волгоградська область), розташоване на березі однойменного озера, адміністративний центр однойменної селищної ради.

    3. (Переносно) Курортна зона навколо озера Ельтон, що має національне значення в Росії через унікальні природні лікувальні фактори (клімат, грязі, ропа).

  • ельзас-лотарингія

    Ельзас-Лотарингія — історична область на північному сході Франції, що утворилася в 1871 році після анексії Німецькою імперією більшої частини Ельзасу та північно-східної Лотарингії; мала статус імперської землі (рейхсланду) до повернення Франції у 1919 році.

    Ельзас-Лотарингія — неофіційна назва сучасного французького регіону Гранд-Ест, що об’єднав колишні адміністративні області Ельзас, Лотарингію та Шампань-Арденни.