Словник Української Мови
1. Дійти, добратися до якогось місця, часто з труднощами або після тривалого пересування; дотягтися.
2. Розібратися в чомусь, зрозуміти щось в результаті роздумів або довгих пошуків (розмовне).
3. Дійти певного стану, ситуації, часто негативного, внаслідок своїх дій або бездіяльності (розмовне, часто іронічне).
1. Дістатися, дійти до якогось місця, пересуваючись з труднощами або після тривалої дороги; доплентатися.
2. Розм. Привезти, принести, доставити щось важке або громіздке.
3. Розм. Довести, довестися до якогось стану, ситуації (часто негативного) внаслідок певних дій або обставин.
кондзюбитися — уживатися, звикати, пристосовуватися до когось або чогось, знаходити спільну мову, досягати взаєморозуміння (від власного імені Кондзьоба, що стало називним через популярність українського політика та його вислів про потребу «кондзюбитися»).
1. (про пари, гази) Переходити з газоподібного стану в рідкий або твердий внаслідок охолодження або стиснення; згущуватися.
2. (перен., про думки, знання тощо) Набувати більшої концентрації, стислості, виразності; сконцентровуватися, сгущатися.
3. (хім., фіз.) Утворювати конденсат, вступаючи в реакцію конденсації.
1. Перетворювати речовину з газоподібного стану в рідкий або твердий шляхом охолодження або стиснення.
2. Згущати, зосереджувати, робити більш щільним, компактним або насиченим (переносне значення).
1. Дійти до певного стану внаслідок тривалого печення, довгого нагрівання (про їжу).
2. Розмови. Дійти до крайньої міри виснаження, стомлення, роздратування або нестерпного становища.
1. Дієслово доконаного виду, що означає: викликати сильне роздратування, дійти до межі терпіння когось своїми діями, вчинками, набридливими проханнями тощо; сильно надокучити.
2. (у прямому значенні) Дієслово доконаного виду, що означає: довести печення (наприклад, хліб, пиріг) до готовності; запекти повністю.
Допевнятися — доводити щось до кінця, наполегливо домагатися свого, добиватися виконання чогось, часто через переконання або вимоги.
Допевнятися — старанно розпитувати когось, щоб довідатися, з’ясувати щось, витягти інформацію.
Допевнятися (застаріле) — доводити щось до певності, переконуватися в чомусь остаточно.
1. Докладно з’ясовувати, довідуватися про щось, намагаючись отримати повну, достеменну інформацію; упевнюватися в чомусь.
2. (розм.) Набридати комусь розпитуваннями, настирливо домагатися відповіді або з’ясування чогось.
1. Докладно з’ясувати, довідатися про щось, отримати повну впевненість у чомусь.
2. (розм.) Довести щось до кінця, завершити певну справу.