Позначка: дієслово

  • вацюкатися

    Вацюкатися — розмовне дієслово, що означає незграбно, повільно або з труднощами пересуватися, йти, часто зі згинанням або похитуванням тіла; плентатися.

    Вацюкатися — переносно: повільно та неохоче виконувати якусь роботу, займатися чимось; волочитися, лінуватися.

  • вацюкати

    1. (діал.) Нерішуче, повільно або незграбно робити щось, марнувати час на дрібниці; те саме, що вайлувати, вайдикувати.

    2. (діал.) Неохоче, з примусом їсти, ковтати їжу; їсти повільно або без смаку.

  • ватуватися

    1. (спеціально) Покривати поверхню ватою або подібним матеріалом для надання м’якості, теплоізоляції, форми тощо.

    2. (переносно, розмовне) Надмірно обережно, повільно та невпевнено рухатися або діяти; нерішуче поводитися, зволікати.

  • ватувати

    1. (спец.) Покривати поверхню ватою або ватним шаром для надання теплоізоляційних, звукоізоляційних чи м’яких властивостей.

    2. (перен., розм.) Навмисно робити когось байдужим, млявим, пасивним, або ставати таким; розвалювати моральний дух.

  • ватрітися

    1. (діал.) Теплішати, грітися біля вогню, ватри.

    2. (перен., діал.) Сидіти, перебувати в теплі та затишку, відчувати внутрішнє задоволення.

  • ватуватися

    1. (спеціально) Покривати поверхню ватою або подібним матеріалом для надання м’якості, теплоізоляції, форми тощо.

    2. (переносно, розмовне) Надмірно обережно, повільно та невпевнено рухатися або діяти; нерішуче поводитися, зволікати.

  • ватувати

    1. (спец.) Покривати поверхню ватою або ватним шаром для надання теплоізоляційних, звукоізоляційних чи м’яких властивостей.

    2. (перен., розм.) Навмисно робити когось байдужим, млявим, пасивним, або ставати таким; розвалювати моральний дух.

  • ватріти

    Ватріти — у техніці: обробляти поверхню металу для надання їй певних властивостей шляхом нагрівання до високої температури з подальшим повільним охолодженням (відпал).

    Ватріти — у гірничій справі: підпалювати, запалювати (наприклад, заряд у шпурі для вибуху).

  • ватрітися

    1. (діал.) Теплішати, грітися біля вогню, ватри.

    2. (перен., діал.) Сидіти, перебувати в теплі та затишку, відчувати внутрішнє задоволення.

  • ватріти

    Ватріти — у техніці: обробляти поверхню металу для надання їй певних властивостей шляхом нагрівання до високої температури з подальшим повільним охолодженням (відпал).

    Ватріти — у гірничій справі: підпалювати, запалювати (наприклад, заряд у шпурі для вибуху).