Позначка: дієслово

1. Професійно займатися акторською діяльністю, виконувати ролі в театральних виставах, кіно тощо; грати на сцені.

2. Переносно: прикидатися кимось, удавати з себе когось, відтворювати певну поведінку або емоції з прихованою метою; симулювати, грати роль у житті.

1. (рідко) Грати роль, вдавати когось, прикидатися кимось; симулювати певний стан або почуття.

2. (переносно) Бути нещирим, лукавити, приховувати свої справжні наміри під маскою іншої поведінки.

1. Побачити когось, щось; зробитися свідком чогось (зазвичай важливого, значного).

2. (У релігійному контексті) Побачити, зійтися з кимось обличчям до обличчя; споглядати (наприклад, Бога, святу особу).

1. (застаріле, книжне) Зустрічатися, бачитися з кимось, перебувати в чиїйсь присутності; мати можливість побачити когось.

2. (переносне значення, застаріле) Поставати перед очима, уявлятися (про образи, видіння).

1. Поводитися лицемірно, удавати з себе людину високих моральних якостей, приховуючи справжні (здебільшого низькі) наміри, почуття чи переконання; облудно виявляти відданість високим принципам, доброчесності.

2. Вдавати благочестя, набожність; проявляти релігійну нетерпимість або ханженство.

Прикидатися, удавати з себе когось, ким не є насправді, приховувати свої справжні наміри, почуття чи переконання під маскою доброчесності, щирості або прихильності.

Діяти нещиро, удавано, поводитися двоїсто, говорити або робити щось суперечно своїм внутрішнім переконанням заради вигоди, зручності або для створення певного враження.

1. (заст.) Бути придатним, годитися для чогось; відповідати своєму призначенню.

2. (заст., з додатком у родовому відмінку) Бути гідним когось, чогось; пасувати комусь.

3. (діал.) Виглядати, здаватися, мати вигляд.

1. (від “личити”) — бути схожим, подібним до когось або чогось; відповідати образу, зовнішності чи характеру.

2. (заст., перев. з від’ємним) — годитися, бути пристойним, підхожим для когось; личити.

1. Переливати рідину, направляти її струмінь кудись або на щось; наливати.

2. Виготовляти, формуючи з розплавленого металу, скла тощо; відливати.

3. Про дощ: падати сильним потоком, потоками.

4. перен. Розливатися, поширюватися (про світло, запах тощо).

5. перен. Випромінювати у великій кількості, з великою силою (про тепло, почуття).

6. розм. Сильно бити, лупцювати когось.

1. Про рідину: переміщуватися потоком, текти, струменіти.

2. Розливатися, розповсюджуватися (про світло, звук, запах тощо).

3. Тривало й безперервно відбуватися, протікати (про час, події, мову).

4. Добре, плавно й гармонійно поєднуватися, переходити одне в одне (про кольори, форми, музичні звуки).

5. Розм. Випивати спиртні напої, гуляти з випивкою.