Позначка: дієслово

1. Застрягти, застрявати в щілині, проміжку між чим-небудь, застопоритися через потрапляння чогось між частинами механізму.

2. Переносно: раптово зупинитися, перестати діяти або рухатися, часто через внутрішню складність, нерішучість або зовнішню перешкоду (про думки, процеси, справи).

3. Розмовне: щільно вставити, затиснути щось кудись, закріпити в певному положенні.

1. Урочисто, з особливими ритуальними словами або діями, звертатися до вищих сил, духів, потойбічних істот із проханням, наказом або обітницею, щоб досягти певної мети (наприклад, захистити когось, накласти чи зняти чари, отримати допомогу).

2. Клястися, давати урочисту обітницю, запевняти когось у чомусь, називаючи в свидки щось святе або дороге (Бога, власну честь, життя тощо).

3. Розм. Надмірно, настирливо запевняти когось у чомусь, божитися.

1. Силуючись переконати когось, благати, просити щось дуже настирно, з великим емоційним напруженням.

2. У магічних, обрядових практиках: промовляти спеціальні слова, формули, здійснюючи замовляння, намагаючись вплинути на людей, явища чи сили природи.

3. Уживати слово “заклинаю” або подібні формули як урочисту клятву, присягу для надання висловлюванню особливої ваги та істинності.

1. (діал.) Урочисто, з присягою звертатися до когось із закликом, проханням або наказом.

2. (заст.) Покликатися на когось, щось; посилатися з метою підтвердження своїх слів.

1. Звертатися до когось із проханням, наказом або пропозицією зробити щось, спонукати до певних дій, вчинків.

2. Урочисто, публічно просити, благати про щось, звертатися із закликом.

3. Запрошувати, вабити, спонукати до відвідування чи приходу кудись (часто про місце, предмет тощо).

1. Стати заклеєним, покритися клейкою речовиною або чимось, що приклеюється.

2. Перен., розм. Замкнутися в собі, стати мовчазним, припинити спілкування.

1. Покрити або закрити щось, прикріпивши до поверхні липким матеріалом (клейкою стрічкою, папером з клеєм тощо).

2. Замазати, заліпити отвір, щілину або пошкодження чимсь липким, клейким.

3. Переносно: змусити замовкнути, дати хабаря або іншим способом забезпечити чиюсь мовчанку.

1. (про предмети) Ставати заклеєним, покриватися клейкою речовиною або заклеювальним матеріалом (папером, плівкою тощо) для герметизації, ремонту або з’єднання.

2. (про рани, порізи) Заживати, покриватися кіркою або новою тканиною (у розмовній мові).

3. (переносно, розмовне) Ставати непрохідним, закупорюватися (наприклад, про пори шкіри, канали).

1. Щільно прикріплювати, приклеювати щось до чогось, закривати щось, накриваючи клейкою матерією (папером, плівкою тощо) з метою захисту, з’єднання або закриття отвору.

2. Покривати поверхню чогось шаром клею, клейкою речовиною.

3. Розм. Надокучливою увагою, присутністю або діями завдавати клопоту, докучати комусь.

1. (розм.) Заплутатися, застрягти в чомусь, опинитися в скрутному, безвихідному становищі.

2. (перен.) Затриматися, застрягти десь надовго, часто через несприятливі обставини.