Позначка: дієслово

1. (розм.) Поводитися нерішуче, вагатися, виявляти небажання робити щось, зволікати.

2. (розм.) Соромитися, боятися, бути надто сором’язливим.

1. Говорити невиразно, нечітко, ковтаючи звуки або склади, часто через відсутність зубів, у похилому віці або через інші фізичні перешкоди; бурмотати.

2. (Переносно) Говорити щось нудно, одноманітно, без емоцій або сенсу; базікати.

Дієприкметник недоконаного виду, утворений від дієслова “ждати”, що означає стан очікування або перебування в очікуванні когось або чогось; застаріла форма, сучасний аналог — “чекаючи”.

1. (розмовне) Тривалий час чекати, перебувати в очікуванні когось або чогось.

2. (заст., рідко) Бути предметом очікування; чекатися на когось, щось.

1. Перебувати в стані очікування когось або чогось, сподіватися на появу, прихід, настання чогось.

2. Мати намір щось зробити в майбутньому, планувати, збиратися.

3. (у безособовому вживанні) Бути передбачуваним, мати наступити; належати (про подію, стан).

1. (діал.) Швидко, жваво рухатися, метушитися, поспішати; виявляти активність, енергійність.

2. (діал.) Тремтіти, здригатися (наприклад, від холоду, страху).

1. Швидко та недбало працювати, робити щось поспіхом, часто зі звуками, що нагадують «жвах-жвах».

2. Часто, багаторазово та швидко рухати чимось, трясти, хитати (наприклад, ногою, гілкою).

3. Розмовно: швидко й багато говорити, базікати.

1. (розм.) Вагатися, не рішуче діяти, довго зволікати з прийняттям рішення або виконанням чогось; мішкати, тягти.

2. (рідк.) Хитатися, гойдатися; перебувати в нестійкому, неврівноваженому стані.

1. Жувати жвачку (гумовку) для очищення зубів або свіжості дихання.

2. (перен., розм.) Повторювати, обговорювати одне й те саме, довго говорити про щось несуттєве.

1. (розм.) Тривало й інтенсивно жувати, пережовувати їжу, особливо з характерним звуком.

2. (перен., розм.) Довго та нудно обговорювати одну й ту саму тему, “пережовувати” в розмові якусь думку чи проблему.