1. Різко, раптово опинитися в якомусь несприятливому, скрутному стані або ситуації (наприклад, у відчай, сум, хаос, війну).
2. (Застаріле) Кинутися, стрімко рушити кудись або на когось.
Словник Української
1. Різко, раптово опинитися в якомусь несприятливому, скрутному стані або ситуації (наприклад, у відчай, сум, хаос, війну).
2. (Застаріле) Кинутися, стрімко рушити кудись або на когось.
Гехкати — уживати слово «гех» як вигук, що виражає здивування, захоплення або інші емоції, характерне для мови персонажів творів Івана Франка та інших західноукраїнських авторів.
1. Різко кинути, скинути когось або щось у глибину, у низ (наприклад, у прірву, у воду).
2. Переносно: примусити потрапити, привести до якогось важкого, небажаного стану або ситуації (наприклад, у відчай, у хаос, у війну).
1. Різко, з силою потрапити в якийсь стан, переважно негативний або складний (наприклад, у відчай, у біду, у хаос).
2. Увійти, поринути або бути змушеним опинитися в якомусь середовищі, просторі або ситуації, часто раптово та неочікувано.
ввертітися — дієслово доконаного виду, яке означає: 1. Обертаючись, швидко потрапити кудись або опинитися в чомусь, зазвичай небажано або випадково (наприклад, про дрібний предмет).
ввертітися — 2. Розмовне значення: спритним рухом, часто обманним чи підступним, проникнути кудись, втертися, влізти (наприклад, в натовп, в довіру).
1. (розм.) Швидко, спритними рухами вставити, всунути щось кудись, часто з обертальним рухом.
2. (перен., розм.) Умовити, вмовити когось, схилити до чогось хитрістю або наполегливими проханнями.
1. (діал.) Тісно збиратися, товпитися, натовплюватися (переважно про тварин).
2. (діал., перен.) Тісно спілкуватися, товаришувати, проводити час разом (про людей).
1. Повертатися назад, приходити на колишнє місце; входити знову кудись.
2. Знову з’являтися, відновлюватися (про почуття, думки, явища).
3. Розмовне. Втручатися в розмову, в справу; вставляти своє слово.
1. Різко кинути, скинути когось або щось у глибину, у низ, часто з силою або насильством.
2. Призвести до важкого, небажаного стану або ситуації; поринути у щось негативне (наприклад, у війну, у відчай, у хаос).
1. Повертати щось усередину, вкручувати, вставляти обертальним рухом.
2. Повертаючи, направляти когось або щось кудись, заводити, впроваджувати.
3. У мовленні: навмисно вставляти в розмову якісь слова, думки, згадки.