Позначка: дієслово

  • ввергтися

    1. Різко, раптово опинитися в якомусь несприятливому, скрутному стані або ситуації (наприклад, у відчай, сум, хаос, війну).

    2. (Застаріле) Кинутися, стрімко рушити кудись або на когось.

  • гехкати

    Гехкати — уживати слово «гех» як вигук, що виражає здивування, захоплення або інші емоції, характерне для мови персонажів творів Івана Франка та інших західноукраїнських авторів.

  • ввергти

    1. Різко кинути, скинути когось або щось у глибину, у низ (наприклад, у прірву, у воду).

    2. Переносно: примусити потрапити, привести до якогось важкого, небажаного стану або ситуації (наприклад, у відчай, у хаос, у війну).

  • ввергнутися

    1. Різко, з силою потрапити в якийсь стан, переважно негативний або складний (наприклад, у відчай, у біду, у хаос).

    2. Увійти, поринути або бути змушеним опинитися в якомусь середовищі, просторі або ситуації, часто раптово та неочікувано.

  • ввертітися

    ввертітися — дієслово доконаного виду, яке означає: 1. Обертаючись, швидко потрапити кудись або опинитися в чомусь, зазвичай небажано або випадково (наприклад, про дрібний предмет).

    ввертітися — 2. Розмовне значення: спритним рухом, часто обманним чи підступним, проникнути кудись, втертися, влізти (наприклад, в натовп, в довіру).

  • ввертіти

    1. (розм.) Швидко, спритними рухами вставити, всунути щось кудись, часто з обертальним рухом.

    2. (перен., розм.) Умовити, вмовити когось, схилити до чогось хитрістю або наполегливими проханнями.

  • гехатися

    1. (діал.) Тісно збиратися, товпитися, натовплюватися (переважно про тварин).

    2. (діал., перен.) Тісно спілкуватися, товаришувати, проводити час разом (про людей).

  • ввертатися

    1. Повертатися назад, приходити на колишнє місце; входити знову кудись.

    2. Знову з’являтися, відновлюватися (про почуття, думки, явища).

    3. Розмовне. Втручатися в розмову, в справу; вставляти своє слово.

  • ввергнути

    1. Різко кинути, скинути когось або щось у глибину, у низ, часто з силою або насильством.

    2. Призвести до важкого, небажаного стану або ситуації; поринути у щось негативне (наприклад, у війну, у відчай, у хаос).

  • ввертати

    1. Повертати щось усередину, вкручувати, вставляти обертальним рухом.

    2. Повертаючи, направляти когось або щось кудись, заводити, впроваджувати.

    3. У мовленні: навмисно вставляти в розмову якісь слова, думки, згадки.