1. Зігнутися, прогнутися під тиском, навантаженням або власною вагою; стати увігнутим.
2. (переносно) Підкоритися, поступитися під чиїмсь впливом або тиском; зламатися морально.
Словник Української
1. Зігнутися, прогнутися під тиском, навантаженням або власною вагою; стати увігнутим.
2. (переносно) Підкоритися, поступитися під чиїмсь впливом або тиском; зламатися морально.
1. Різко зігнутися, прогнутися під тиском або вагою, набути вигнутої форми.
2. (перен.) Піддатися, зламатися під психологічним тиском, втратити внутрішню стійкість.
Вгаснутися — дієслово, яке вживається переважно в термінологічному контексті для позначення процесу припинення горіння, згасання вогнища або реакції, часто з відтінком повного вичерпання власних джерел енергії або палива.
1. Згинатися, набувати вигнутої форми під тиском або власною вагою; прогинатися.
2. Переносно: піддаватися чиємусь впливу, тиску, поступатися, відступати від своїх принципів або переконань.
1. Перестати горіти, світитися; згаснути (про вогонь, світло тощо).
2. Поступово зникнути, припинити існування; загинути (про життя, почуття, явище).
3. Стати менш яскравим, інтенсивним; поблякнути (про колір, блиск).
4. Затихнути, припинитися (про звуки, голос).
1. Згинати щось, надаючи йому увігнутої форми; робити вигин усередину.
2. Перен., розм. Підкоряти чиюсь волю, примушувати до послуху; сильно пригнічувати, перевантажувати роботою або вимогами.
1. Перестати горіти, згаснути (про вогонь, світло тощо).
2. Перен. Втратити силу, інтенсивність; затихнути, припинитися (про почуття, явище, процес).
3. Тех. Припинити роботу, перестати функціонувати (про двигун, механізм, часто в результаті зупинки подачі палива).
1. Різко, з силою входити в щось, врізатися, встромлятися (про гострі або загострені предмети).
2. Поступово входити в щось обертальним рухом, як гвинт; вкручуватися.
3. Перен. Настирливо, з великими зусиллями проникати кудись, входити в якесь середовище або займати становище.
1. Зробити так, щоб щось перестало горіти, світитися або тліти; згасити, погасити.
2. Зменшити інтенсивність, силу, яскравість чогось (наприклад, світла, кольору, звуку).
3. Придушити, припинити явище, процес або емоційний стан (наприклад, вгасити конфлікт, вгасити радість).
4. У техніці: нейтралізувати, зробити непрацездатним (наприклад, вгасити вапно).
5. У хімії та фізиці: припинити реакцію або процес (наприклад, вгасити лужний розчин кислотою).
1. За допомогою обертальних рухів вводити, вставляти щось у що-небудь, закріплюючи, з’єднуючи або заглиблюючи; вкручувати.
2. Перен., розм. Нав’язувати комусь щось, наполегливо вмовляти, втискувати в свідомість.