Позначка: дієслово

1. Дієслово, яке означає насичуватися їжею до повного задоволення голоду, їсти досить, до ситості.

2. (У переносному значенні) Отримувати велике задоволення від чогось, насолоджуватися чимось у повній мірі.

1. (розм.) Увійти, зайти кудись, проникнути в середину чогось, часто з труднощами або непомітно.

2. (перен.) Глибоко засвоїтися, вкоренитися (про думки, звички, почуття).

1. (від дієслова «волити») Бажати, хотіти, мати намір, наважуватися.

2. (застаріле) Дозволяти, давати дозвіл.

1. Загнати когось або щось всередину, у межі чогось; примусити увійти.

2. Сильно вбити, втиснути щось у щось (наприклад, цвях у стіну).

3. Перен. Примусити до якогось стану, ситуації, звичайно неприємного (наприклад, ввігнати в тугу, в борги).

1. З великими зусиллями, повільно та важко увійти кудись, затягнути себе всередину (про людину або тварину).

2. З труднощами, поволі потрапити кудись, опинитися десь (часто про предмет або явище).

3. Розм. Важко, з небажанням прийти, з’явитися десь.

1. Увійти, проникнути кудись з силою, насильно, часто зі значним зусиллям або наполегливістю.

2. (переносне значення) Глибоко засвоїти, опанувати щось (знання, інформацію, навички), стати невід’ємною частиною чогось.

1. З великими зусиллями, важко потягти, перетягти когось або щось важке, об’ємне.

2. Затягнути, втягнути когось у якусь неприємну справу, ситуацію, конфлікт.

ввібрати — поглинути, всмоктати рідину або вологу, прийняти її в себе (про пористу поверхню, ґрунт тощо).

ввібрати — перен. засвоїти, сприйняти інформацію, знання або відчуття.

1. (діал.) Стати вольним, звільнитися від когось або чогось, отримати волю.

2. (діал.) Стати вільним, незайнятим, порожнім (про місце, простір).