Позначка: дієслово

1. (про людину) Призвичаїтися, привчитися до чогось, освоїтися в нових умовах або середовищі.

2. (про явище, звичку) Укорінитися, стати звичним, набути сили або поширення.

3. (діал., про рідину) Всмоктатися, просочитися кудись.

1. Переступивши поріг, опинитися всередині приміщення, об’єкта або певної межі; почати перебування десь.

2. Стати членом, учасником або складовою частиною якоїсь організації, об’єднання, колективу, процесу.

3. Про явище, стан, почуття: раптово виникнути, з’явитися, охопити когось.

4. Увібравшись, проникнути кудись (про вологу, запах тощо).

5. Бути включеним, врахованим у щось; стати частиною чогось (про суми, дані, позиції).

Вволікатися — поступово, повільно входити в якийсь стан, набувати певної властивості або звички; втягуватися.

Вволікатися — старанно, з віддачею занурюватися в якусь діяльність, процес; захоплено займатися чимось.

Вволікати — затягувати, втягувати когось або щось у якусь справу, процес, стан, часто з негативним відтінком (наприклад, у конфлікт, неприємності, злочин).

Вволікати — поступово вводити, включати когось у коло якихось інтересів, діяльності, знайомств.

Вволікати (розм.) — повільно, поступово засмоктувати, втягувати всередину (наприклад, рідина вволікає предмет).

1. (діал.) Віддаватися волі, надавати собі свободи дій; поводитися розкуто, без обмежень.

2. (діал.) Забавлятися, веселитися, розважатися; пустувати.

3. (діал.) Бути вільним від роботи, спочивати; нічого не робити, ледарювати.

1. Увігнутися, стати увігнутим, набути форми заглиблення або виїмки.

2. (у розмовній мові) Глибоко влізти, встромляючись або втискуючись у щось.

1. Надавати волю, свободу дій; дозволяти робити щось за власним бажанням.

2. Дозволяти, давати дозвіл на щось; санкціонувати.

3. (у значенні “вволити”) Задовольняти чиїсь бажання, виконувати чиїсь прохання; потурати.

1. (про тварин) наїдатися до ситості, набиратися сили через регулярне та достатнє харчування, годування.

2. (переносно, розмовне) довго та з насолодою перебувати десь або займатися чимось, отримувати задоволення в повному обсязі.

1. Те саме, що ввігнутися — набути увігнутої форми, стати увігнутим.

2. Рідк. Влаштувати, вставити щось у виїмку, заглиблення.