Позначка: дієслово

1. (діал.) Увійти, зайти кудись, проникнути всередину чогось.

2. (перен., діал.) Заплутатися в чомусь, втягнутися в складну чи неприємну справу.

1. Різко, швидко влізти, вскочити кудись, часто з прикладанням зусиль або незграбно.

2. Увірватися, вторгнутися в приміщення або до спільноти людей раптово, без запрошення.

3. Перен. Нав’язатися, втрутитися в якусь справу, розмову без дозволу чи бажання інших.

Ввіссатися — дієслово, утворене від “ввіссати” (засвоїти, впитати) з додаванням постфікса -ся, що вживається переважно в розмовній мові для позначення інтенсивного, повного занурення в якусь діяльність, середовище або стан, часто з відтінком пристосування, звикання.

1. Глибоко засвоїти, впитати в себе якісь знання, навички, звички або норми, повністю ними просякнутись.

2. Стати невід’ємною частиною якогось середовища, колективу або процесу, органічно в них влитися та пристосуватися.

1. Різко, з силою всунути, втиснути когось або щось у щілинну, вузьку або закриту простору, часто з відтінком необережності або поспіху.

2. (переносно) Поспішно, без належної підготовки або бажання помістити когось кудись (наприклад, до закладу, установи).

Ввіссати — уживається переважно в термінологічному контексті (наприклад, у техніці, хімії) для позначення процесу інтенсивного всмоктування, поглинання рідини або речовини в порожнину, канал або пористий матеріал під дією капілярних сил або розрідження.

Ввіссати — у спеціалізованих галузях може означати процес втягування газу, пари або аерозолю в систему або резервуар шляхом створення зниженого тиску.

1. Розм. Нав’язатися, влізти кудись без запрошення, часто з метою отримати користь або вигоду.

2. Розм. Проникнути, потрапити кудись з труднощами або втиснутися в обмежений простір.

1. Довірити себе комусь або чомусь, покладатися на когось, віддавати себе під чиюсь опіку чи захист.

2. (переносно) Віддаватися якомусь почуттю, стану, дозволяти їм повністю охопити себе.

1. Розм. Швидко, різко всунути, втиснути когось або щось кудись, часто з зусиллям або проти волі.

2. Розм., перен. Поспіхом, насильно вмістити, включити когось або щось кудись (наприклад, у список, у розклад).