АТАКУВАТИ, -ую, -уєш, дієслово (доконаний та недоконаний вид, перехідне). 1. Рішуче переходити в наступ на супротивника, завдавати удару по ворогу. Як приклад: діючи у тилу французьких військ, підполковник Давидов атакував та знищив охорону обозу з артилерійськими снарядами (Кочура); командир віддав наказ негайно атакувати Турецький вал у лобову (Ю. Яновський).
2. У переносному значенні: активно діяти проти когось або наполегливо прагнути досягти певної мети. Наприклад: школярі вже атакували горб заступами (Донченко); Зоя відразу ж почала атакувати Катрусю численними питаннями (Рибак).