Позначка: дієслово

  • атакувати

    АТАКУВАТИ, -ую, -уєш, дієслово (доконаний та недоконаний вид, перехідне). 1. Рішуче переходити в наступ на супротивника, завдавати удару по ворогу. Як приклад: діючи у тилу французьких військ, підполковник Давидов атакував та знищив охорону обозу з артилерійськими снарядами (Кочура); командир віддав наказ негайно атакувати Турецький вал у лобову (Ю. Яновський).

    2. У переносному значенні: активно діяти проти когось або наполегливо прагнути досягти певної мети. Наприклад: школярі вже атакували горб заступами (Донченко); Зоя відразу ж почала атакувати Катрусю численними питаннями (Рибак).

  • асфальтувати

    Асфальтувати — перехідне дієслово, що може вживатися як у доконаному, так і в недоконаному виді. Означає дію покриття поверхні асфальтом (у першому значенні цього слова). Наприклад: «Бригада Прокопа Михайловича асфальтувала майдан біля театру» (журнал «Заря», «Світло», 1961 р., стор. 19).

  • асфальтуватися

    Дієслово недоконаного виду, що означає процес покриття асфальтом та відповідає на питання «що робити?». Утворене від дієслова «асфальтувати» за допомогою постфікса -ся.

  • асоціювати

    Асоціювати — це психологічний процес, що може мати як доконаний, так і недоконаний вид, і полягає у встановленні зв’язків між різними явищами, уявленнями та подібними психічними елементами. Людському розуму достатньо зустріти в зовнішньому середовищі певний предмет або факт, щоб це сприйняття запустило низку пов’язаних з ним спогадів, явищ або подій. Здатність до такого асоціювання, як зазначається в науковому джерелі, машині, безсумнівно, не властива.

  • асоціюватися

    АСОЦІЮВАТИСЯ, -юється, недок. і док., психол. Утворювати зв’язок у свідомості на основі асоціації (у 3-му значенні).

  • асимілювати

    АСИМІЛЮВАТИ, -юю, -юєш, дієслово (доконаний та недоконаний вид, перехідне).

    1. Надавати комусь або чомусь подібності до себе; уподібнювати, переробляти відповідно до власних особливостей.

    Наприклад, полтавсько-київська основа літературної мови остаточно асимілювала тимчасові місцеві відхилення (за працею “Питання походження української мови”, 1956).

    2. (біологічний термін) Поглинати та перетворювати речовини, засвоювати їх. Так, рослини асимілюють вуглекислий газ. Також це означає пристосовуватися до певних умов.

    Якщо організм мусить асимілювати умови довкілля, що суттєво відрізняються від його природних потреб, це може призвести до виникнення організму, відмінного від попередніх поколінь (за журналом “Наука та життя”, 1957).

  • асимілюватися

    асимілюватися, юється, недок. і док.

    1. з ким-чим. Набувати схожості з кимось або чимось, поступово ставати подібним.

    Як приклад: у формуванні трипільської культури брали участь деякі племена, які потрапили на землі Правобережної України зі східної частини Середземномор’я. Ці прибульці згодом асимілювалися із місцевим населенням неолітичної доби (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 54).

    2. біол. Перетворюватися на складову частину організму, засвоюватися. Зокрема, дози крові однієї групи, навіть якщо вони не повністю ідентичні, зазвичай добре асимілюються (Смолич, І, 1958, 139).

  • асигнувати

    Асигнувати (у ю, у єш) — перехідне дієслово, що може вживатися як у доконаному, так і в недоконаному виді. Воно означає виділення чи призначення конкретної суми грошей для певних цілей.

  • асигнуватися

    АСИГНУВАТИСЯ, -ується, недок. (пасив до асигнувати). Про кошти: виділятися, призначатися з певною метою. Уряд асигнує великі суми на розвиток та благоустрій міста (за прикладом із газети “Радянська Україна” від 12 серпня 1951 р.).

  • архаїзувати

    Архаїзувати — дієслово, перехідне, може вживатися як у доконаному, так і в недоконаному виді. Означає навмисне наділяти щось ознаками архаїки, копіювати чи відтворювати давні художні форми та прийоми.