1. (рідк.) Поводитися як архімандрит, наслідувати поведінку або манеру висловлювання, властиву архімандриту.
2. (перен., ірон.) Діяти надмірно урочисто, пишно, з підвищеною важливістю; важчати, чванитися.
Словник Української
1. (рідк.) Поводитися як архімандрит, наслідувати поведінку або манеру висловлювання, властиву архімандриту.
2. (перен., ірон.) Діяти надмірно урочисто, пишно, з підвищеною важливістю; важчати, чванитися.
1. Ставати архаїчним, застарівати, виходити з ужитку (про слова, мовні форми, стилі тощо).
2. Набувати рис архаїчності, старомодності; навмисно наслідувати старовину (про мистецькі твори, стиль поведінки, одяг тощо).
1. Насичуватися ароматом, набувати певного запаху (зазвичай приємного) внаслідок додавання ароматичних речовин або контакту з ними.
2. (у харчовій, парфюмерній промисловості) Піддаватися технологічній обробці з метою надання стійкого специфічного запаху, аромату.
1. (у фізиці, оптиці) втрачати кольоровість, ставати безбарвним; набувати властивостей ахроматичного світла.
2. (у техніці, про оптичні системи) ставати ахроматичним, позбавлятися хроматичної аберації (відтінків) внаслідок спеціального підбору та комбінування лінз.
1. В хімії: вводити ацильну групу (залишок карбонової кислоти) до складу органічної сполуки в процесі реакції ацилювання.
1. (хімія) Утворювати ацильну групу (залишок карбонової кислоти) шляхом приєднання до молекули органічної сполуки; вступати в реакцію ацилювання.
2. (хімія) Зазнавати впливу ацилюючого агента, перетворюватися в результаті хімічної реакції, де вводиться ациль.
Апретувати (док. та недок., перех., техн.) — піддавати тканину, шкіру або подібні матеріали завершальній обробці за допомогою спеціальних хімічних речовин.
Проводити процес акціонування.
Армувати — технічний термін, що означає дію (доконаного та недоконаного виду) зі зміцнення матеріалу або конструкції шляхом вбудовування в нього арматури. Наприклад, для підвищення міцності бетонних елементів, які відчувають розтяг, у них поміщають металеві стрижні; такий процес називають армуванням бетону металом (Наука.., 12, 1956, 17).
АРЕШТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., АРЕШТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Позбавляти когось свободи, беручи під варту. У 1877 році з Франком трапилася неприємність: заарештовують його та весь склад редакції “Друга” (Коцюб., III, 1956, 32); У Карпа Нехльоди двоє міліціонерів забрали наган, а його самого затримали та відправили до повітового центру (Шиян, Баланда, 1957, 240).