Позначка: дієслово

1. (рідко) Намагатися виглядати як актор, поводитися наче на сцені; грати роль, позувати в побуті, не бути природним.

2. (спец., заст.) Перетворюватися на актора, опановувати акторську майстерність; ставати актором.

1. (у театрі, кіно) Грати роль, виконувати сценічний образ; бути актором, виступати в якості актора.

2. (переносно) Поводитися наче на сцені, демонструвати прийняту роль, намагатися справити певне враження; гратися, позувати.

1. Надавати чомусь актуальності, робити важливим, сучасним або відповідним до поточних потреб, інтересів чи обставин; оновлювати зміст, значення чи трактування чогось.

2. У лінгвістиці та психології: робити певний елемент (наприклад, знання, поняття, мовну одиницю) активним, доступним для використання в даний момент у мовленнєвій діяльності або мисленнєвому процесі.

3. Втілювати в реальність, реалізовувати потенційну можливість; переводити зі стану можливості в стан дійсності.

1. Ставати актуальним, набувати важливості, значущості у певний час або в певних обставинах; виявляти свою сучасність.

2. (У філософії, соціальних науках) Переходити зі стану можливості в стан дійсності, реалізовуватися.

3. (У лінгвістиці) Набувати актуального значення в мовленнєвому акті; виділятися в мовленні як інформаційний центр висловлювання.

1. (у документах, офіційних записах) Отримувати чинність, набувати юридичної сили, ставати актом; оформлюватися, закріплюватися офіційно.

2. (перен., книжн.) Ставати актуальним, нагальним, виявлятися в повній мірі; реалізовуватися в конкретних діях або обставинах.

1. (у техніці, документації) Оформлятися актом, отримувати офіційне документальне підтвердження (про завершення робіт, стан обладнання тощо).

2. (у бухгалтерії, фінансах) Виводитися з балансу, списуватися на підставі акта (про майно, матеріальні цінності, що прийшли в непридатність).

1. Формалізувати якусь галузь знання, зводячи її до системи аксіом, тобто базових тверджень, що приймаються без доведення, з яких логічним шляхом виводяться всі інші положення теорії.

2. Визначати, приймати або формулювати щось як аксіому, тобто як очевидну та не потребуючу доказів істину, що є основою для подальших міркувань.

1. Набувати властивості аксіоми; ставати очевидним, беззаперечним твердженням, що не потребує доказів у межах певної теорії.

2. У логіці та математиці: перетворюватися на систему аксіом; ставати формалізованим за допомогою чітко визначених аксіом і правил виведення.

1. Переходити в активний стан; починати діяти, виявляти активність.

2. Ставати активним, набувати здатності до дії або хімічної взаємодії (про речовини, елементи).

3. У техніці: приводитися в дію, вмикатися, починати функціонувати.

1. Пристосовувати, припасовувати, приладжувати щось до чогось, зокрема організму до змін умов навколишнього середовища.

2. У фізіології: змінювати кривизну кришталика ока для забезпечення чіткого зору на різних відстанях.

3. У лінгвістиці: частково пристосовувати, уподібнювати мовні елементи (наприклад, звуки) у процесі мовлення під впливом сусідніх елементів.