1. (діал.) Відбивати, відкидати щось, зазвичай різкими рухами; відштовхувати.
2. (діал.) Швидко й неохайно їсти або пити; жерти, ласо ковтати.
3. (діал., рідк.) Нерівно ходити, перевалюватися з боку на бік; гойдатися, хитатися.
Словник Української
1. (діал.) Відбивати, відкидати щось, зазвичай різкими рухами; відштовхувати.
2. (діал.) Швидко й неохайно їсти або пити; жерти, ласо ковтати.
3. (діал., рідк.) Нерівно ходити, перевалюватися з боку на бік; гойдатися, хитатися.
1. (діал.) Вагатися, коливатися при прийнятті рішення; не мати певної думки, сумніватися.
2. (діал.) Хитатися, гойдатися; перебувати в нестійкому, хиткому положенні.
1. (у техніці) Наносити на поверхню металевих виробів сітчастий малюнок (ґратівку) за допомогою спеціального верстата або інструмента для декоративних або технічних цілей.
2. (у поліграфії) Створювати на формному матеріалі (наприклад, цинковій пластині) систему тонких перехрещених ліній (растр) для передачі напівтонів під час фотомеханічного відтворення зображень.
Ґратуватися — (від нім. gratulieren) заст. вітати когось з якою-небудь радісною подією, успіхом; поздоровляти.
Висловлювати комусь привітання з нагоди якоїсь радісної події, успіху, перемоги тощо.
Ґратулюватися — дієслово, що означає випадково або навмисно зачепитися, застрягти частиною одягу (наприклад, ґудзиком, гачком, краєм тканини) за щось, що має виступи або нерівності.
1. Видавати низькі, булькаючі звуки, характерні для течії води по кам’нях або для кипіння рідини в посудині з вузьким горлом.
2. Перен. говорити швидко, безладно, невиразно або сердито, видаючи звуки, що нагадують таке булькання.
Ґорґотітися — (розм.) довго, нудно та недоладно щось робити, копотітися, тягтися; марнувати час на повільну, недбалу роботу.
1. (Про тварин, переважно коней) Пастися на свіжій траві, на пасовищі; харчуватися зеленим кормом.
2. (Переносно, розмовне) Їсти з апетитом, із задоволенням; ласо їсти.
Ґрасуватися — (про коней, велику рогату худобу) пастися на свіжій, багатій траві; харчуватися зеленим кормом на пасовищі.