Бути заснованим на чомусь, мати щось за основу, виходити з чогось як з джерела або підстави.
Спиратися на певні факти, дані, джерела або принципи при побудові міркувань, висновків або дій.
Словник Української
Бути заснованим на чомусь, мати щось за основу, виходити з чогось як з джерела або підстави.
Спиратися на певні факти, дані, джерела або принципи при побудові міркувань, висновків або дій.
1. (діал.) Пилити, різати дерево, металеву заготовку тощо, видаючи характерний звук.
2. (перен., діал.) Говорити щось нудно, одноманітно або довго та настирливо; базікати.
Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) пильно, уважно дивитися на щось або на когось, вдивлятися, витріщати очі.
Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) розглядати себе у дзеркалі або на поверхні води; любуватися своїм відображенням.
1. (у діалектах) швидко й недбало говорити, балакати, часто з пришвидшеним темпом мовлення.
2. (у діалектах) видавати невиразні, булькаючі звуки (наприклад, про воду, що виливається з пляшки).
Ґльоґатися — у західних діалектах української мови (зокрема, лемківських та бойківських): вагатися, нерішуче поводитися, тягти час; також базікати, балакати без змісту.
1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай зі звуковим ефектом.
2. Розмовисто: швидко випити (алкогольний напій), ковтнути.
3. Переносно: раптово, несподівано вмерти; загинути.
1. Різко, несподівано зіпсуватися, вийти з ладу (про механізм, пристрій, техніку).
2. Перен. Раптово втратити працездатність, психічну рівновагу або свідомість (про людину).
3. У комп’ютерному жаргоні — перестати працювати, “зависнути” (про комп’ютер, програмне забезпечення).
1. (про птахів, особливо курей) неспокійно рухатися, метушитися, видаючи при цьому характерні звуки (ґерґіт).
2. (переносно, розмовне) метушитися, поспішати, клопотатися з надмірною метушнею та галасом.
1. Про гусей, качок та інших водоплавних птахів: видавати характерні різкі, галасливі звуки; гучно кричати.
2. Перен., розм. Говорити голосно, багато і без змісту; базікати, теревенити.
1. (про гусей) видавати характерні звуки, гучно й багато ґерґотати, перебуваючи у збудженому стані, часто перед зльотом або під час зграї.
2. (переносно, розм., про людей) голосно, метушливо й безладно балакати, сперечатися або галасувати натовпом.