Позначка: дієслово

1. (у військовій справі) Нести вартову службу, охороняти, стерегти об’єкт або територію, перебувати на посту.

2. (переносно) Пильно стежити за кимось або чимось, охороняти, боронити, захищати (часто ідейні цінності, традиції тощо).

1. (діал.) Обережно, поступово рухатися, пересуватися; обережно, повільно робити щось.

2. (діал.) Обережно, з розвагою їсти або пити; смакувати.

3. (діал.) Вагатися, не рішуче діяти; гаятися, баритися.

1. (у гірничій справі) Піддавати руду або інші корисні копалини дії високої температури без доступу повітря для видалення летких сполук (наприклад, сірки, арсену) та отримання більш чистого продукту.

2. (переносно, розмовне) Сильно нагрівати, перегрівати щось; випікати на сонці або сильному жарі.

Ґаруватися — у гірничій справі: покриватися тонким шаром солі, оксидів або інших мінеральних відкладень (ґарою) на стінках виробок, обладнання тощо внаслідок випаровування мінералізованих вод або хімічних реакцій.

1. (розм.) Бути в поганому настрої, хандрити, скиглити, нарікати.

2. (розм.) Марно витрачати час, байдикувати, ледарювати.

3. (заст.) Нудно та одноманітно говорити, базікати.

1. (розм.) Бути в поганому настрої, хмуритися, сердитися; виявляти незадоволення, дражливість.

2. (розм.) Уперто відмовлятися від чогось, не погоджуватися, сперечатися; бути примхливим, вигадувати вимоги.

1. (діал.) Поводитися незграбно, невміло; погано, неохайно виконувати роботу.

2. (діал.) Рухатися повільно, важко; тягтися, ледачувати.

3. (діал., перен.) Говорити неправду, обманювати; базікати, теревенити.

Ґанджитися — діалектне дієслово, що означає вагатися, не рішуче чинити, гаяти час через нерішучість або небажання.

1. Керувати господарством, вести домашнє господарство, дбати про порядок у домі та на подвір’ї.

2. Розпоряджатися чим-небудь, керувати, управляти (наприклад, майном, підприємством).

3. Діяти енергійно, спритно та з ініціативою, братися за щось з умілістю; часто вживається з відтінком осуду про надмірне втручання або непрохане розпорядження.

1. Керувати господарством, вести домашнє господарство, займатися господарськими справами (переважно про жінку).

2. Розпоряджатися, управляти, бути господарем (господинею) у домі, маєтку тощо.

3. Перен. Розпоряджатися, керувати чимось на власний розсуд, часто з відтінком свавілля.