1. Видавати різкі, негармонійні звуки, схожі на крики гусей або журавлів; гучно й невиразно говорити, кричати.
2. Перен. Балакати багато, швидко і без змісту; теревенити.
Словник Української
1. Видавати різкі, негармонійні звуки, схожі на крики гусей або журавлів; гучно й невиразно говорити, кричати.
2. Перен. Балакати багато, швидко і без змісту; теревенити.
1. Різко, несподівано вдаритися, ударитися об щось, зазнати удару (часто з відтінком незначності ушкодження або комічності ситуації).
2. Перен. Зазнати невдачі, провалу в якійсь справі; потрапити в неприємну ситуацію.
1. Однократно видати різкий, гучний звук, схожий на крик гагари або гаги (великої морської качки).
2. Перен., розм. Несподівано або різко висловитись, вигукнути щось, часто необдумано або грубо.
3. Розм. Швидко випити (алкогольний напій), ковтнути.
1. (розм.) Гучно, нестримано сміятися, видаючи звуки, схожі на гакання гусей.
2. (перен., розм.) Безглуздо, тривало базікати, вести пусту розмову.
Видобувати різкі, галасливі звуки, схожі на крик качки (переважно про гусей).
Гучно, невиразно сміятися або говорити, видаючи різкі звуки, схожі на гусей.
Гавкотітися — дієслово, яке вживається переважно в західних регіонах України (особливо на Гуцульщині) і означає: довго, нудно, одноманітно розмовляти, базікати, теревенити.
Гавкотіти — безперервно, настирливо гавкати (про собак).
1. Різко вдаритися, ударитися об щось тверде, отримати удар (переважно про голову).
2. Перен. Зазнати невдачі, провалу в якійсь справі; потрапити в неприємну ситуацію.
1. Однократно, різко гавкнути (про собаку).
2. Перен. Грубо, різко або нетактовно відповісти, вимовити щось; гаркнути.
1. Покривати поверхню чого-небудь шаром гуми, каучуку для надання водонепроникності, пружності або інших технічних властивостей.
2. (у гірничій справі) Зміцнювати стіни виробки (шахти, тунелю) шляхом нагнітання рідкого бетону або спеціальних розчинів у породу для запобігання обваленню та прориву води.