Позначка: дієслово

  • ґеґнути

    Ґеґнути — ужити ґеґу (невелику кількість міцного алкогольного напою, переважно горілки); випити.

  • ґеґнутися

    Ґеґнутися — рідковживане дієслово, що означає різко, несподівано або необачно рушити з місця, кинутися кудись; часто з відтінком негативного значення — метнутися, кинутися втекти або впасти.

  • ґедзкатися

    Ґедзкатися — діал. (переважно західні діалекти) — чіплятися, приставати до когось, набридати, докучати.

    Ґедзкатися — діал. (переважно західні діалекти) — сваритися, лаятися, вступати в перепалку.

  • ґеґотати

    Ґеґотати — видавати різкі, галасливі та негармонійні звуки, подібні до крику гусей; гучно й невиразно базікати, вештаючись.

  • ґеґотатися

    1. (про гусей) видавати характерні звуки, ґеґотіти, перебуваючи в збудженому стані, часто під час сутичок або змагань за перевагу.

    2. (переносно, розм., зневажл.) сперечатися, сваритися через дрібниці, вести тривалі й безплідні суперечки, голосно й агресивно викрикувати аргументи.

  • ґедзатися

    1. (розм.) Чіплятися, приставати до когось з дрібними вимогами, прискіпуватися, докучати.

    2. (розм.) Сваритися, сперечатися через дрібниці, вступати в суперечку.

  • ґелґати

    1. (діал.) Відбивати, відкидати щось, зазвичай різкими рухами; відштовхувати.

    2. (діал.) Швидко й неохайно їсти або пити; жерти, ласо ковтати.

    3. (діал., рідк.) Нерівно ходити, перевалюватися з боку на бік; гойдатися, хитатися.

  • ґелґатися

    1. (діал.) Вагатися, коливатися при прийнятті рішення; не мати певної думки, сумніватися.

    2. (діал.) Хитатися, гойдатися; перебувати в нестійкому, хиткому положенні.

  • газонутися

    1. (розм.) Різко, з силою вдаритися об щось, отримати удар; зазнати фізичного пошкодження внаслідок необережного руху або зіткнення.

    2. (перен., розм.) Зазнати невдачі, провалу; потрапити у неприємну ситуацію, часто через власну помилку або необережність.

  • газонути

    1. (розм.) Різко, з силою вдарити когось або щось; завдати сильного удару.

    2. (перен., розм.) Різко, категорично відмовити, відхилити пропозицію або прохання; дати рішучу відсіч.