Словник Української
1. (історичне) Бути гайдамакою, учасником гайдамацького руху; поводитися як гайдамака.
2. (переносне, розмовне) Бунтувати, виступати проти влади або встановленого порядку; бути непокірним, своєвільним.
3. (переносне, розмовне) Бешкетувати, пустувати, робити щось шумно та неспокійно.
1. Видавати різкі, уривчасті, горлові звуки (переважно про птахів, особливо тетеруків, глушців, індиків).
2. Перен. Говорити швидко, невиразно, уривчасто або сердито, видаючи незрозумілі горлові звуки.
1. (розм.) Набиратися сміливості, відваги, рішучості для якогось вчинку; налаштовувати себе психологічно на активні дії.
2. (перен., розм.) Збуджуватися, запалюватися емоційно, приходити в стан підвищеної активності або агресивності.
1. Різко збільшувати швидкість руху транспортного засобу, інтенсивно натискаючи на педаль подачі палива (газу).
2. Підвищувати тиск, інтенсивність або енергію дії; активізувати, пожвавлювати щось.
3. (заст.) Піддавати обробці газом, наповнювати або з’єднувати з газом.
Відтворювати звуки, подібні до кумкання жаб або ґелґоту гусей; діал. ґелґотіти.
Розмовляти голосно, багато і швидко, видаючи невиразні, різкі звуки; базікати, теревенити.
1. (про птахів, особливо гусей) видавати характерні різкі, галасливі звуки; гучно й безладно кричати.
2. (переносно, про людей) голосно, нестримано й безладно сміятися; реготати.
3. (переносно, розм.) вести голосну, безпутну розмову; базікати, теревенити.
1. Видавати різкі, уривчасті, голосні звуки, схожі на кудахкання курки; кудахтати (переважно про курей).
2. Перен. Голосно, нестримно і безладно сміятися; реготати.
3. Рідко. Балакати, говорити швидко та без змісту; теревенити.
1. (про птахів, особливо курей) неспокійно рухатися, метушитися, часто з характерним квоктанням або ґелґотінням.
2. (переносно, про людину) метушитися, поспішати, хвилюватися через дрібниці, клопотатися без особливої потреби.
Відтворювати характерні звуки, що їх видають гуси та качки; гакати.
Ґеґекатися — (розм.) несамовито, голосно сміятися, реготати; гоготати.