Гучно, нестримно кричати, співати або розмовляти, створюючи шум.
Гучно та настирливо сперечатися, сварячись; лаятися.
Про птахів (переважно галок, ворон, сорок) — видавати характерні гучні, різкі звуки.
Позначка: дієслово
-
галайкотітися
Галайкотітися — дієслово, яке означає галасувати, шуміти, кричати, створювати гамір, часто без особливої причини або через збудження, дитячу пустотливість.
-
галайкотіти
Галайкотіти — дієслово, що означає голосно, несамовито кричати, галасувати, часто з відтінком несамовитості або нестямності; лементувати, голосно вити (про тварин, зокрема про собак).
-
галайкотатися
1. (діал.) Безцільно ходити, бродити, тинятися; байдикувати, ледарювати.
2. (діал.) Поводитися галайкувато, незграбно; плутатися під ногами, заважати.
-
галайкотати
1. (діал.) Гучно, несамовито кричати, галасувати; лементувати.
2. (перен., діал.) Гучно та настирливо говорити, сперечатися; лаятися.
-
галайкатися
1. Гучно, шумно, з підвищеним тоном розмовляти, сперечатися або сваритися; галасувати.
2. Проводити час у шумних, галасливих розвагах або пустотливих суперечках; базікати, балакати без діла.
-
галайкати
1. Гучно, нестримно кричати, галасувати, створювати шум.
2. Розмовляти, спілкуватися голосно та багато, часто без змістовного наповнення.
3. (У діалектах) Голосно плакати, репетувати (про дитину).
-
еквілібруватися
1. Зберігати рівновагу тіла під час виконання складних вправ, рухів або перебування в нестійкому положенні (наприклад, на канаті, тросі, невеликій площі опори).
2. Переносно: намагатися зберегти рівновагу, стійкість у складній, нестійкій ситуації; балансувати між різними силами, позиціями або обставинами.
-
еквілібрувати
1. Виконувати еквілібристичні вправи, демонструвати вміння зберігати рівновагу в складних, нестійких положеннях (наприклад, на канаті, мотузці, невеликій опорі).
2. Переносно: намагатися зберегти нестійку рівновагу, балансувати між різними силами, позиціями або обставинами; бути в стані нестійкої рівноваги.
-
ґлягати
1. (діал.) Пилити, різати дерево, металеву заготовку тощо, видаючи характерний звук.
2. (перен., діал.) Говорити щось нудно, одноманітно або довго та настирливо; базікати.