1. Гучно розмовляти, кричати, спричиняючи шум.
2. Сварливо, з підвищеним тоном сперечатися, сваритися.
3. Розмовляти голосно, багато і з захопленням про щось, обговорювати.
4. Розголошувати щось, говорити про щось у багатьох, піднімаючи галас.
Словник Української
1. Гучно розмовляти, кричати, спричиняючи шум.
2. Сварливо, з підвищеним тоном сперечатися, сваритися.
3. Розмовляти голосно, багато і з захопленням про щось, обговорювати.
4. Розголошувати щось, говорити про щось у багатьох, піднімаючи галас.
1. Покладати в основу чогось, робити вихідним пунктом для міркувань, висновків або дій; обґрунтовувати.
2. (у техніці, будівництві) Створювати міцну основу, фундамент для чогось; укріпляти ґрунт.
Бути заснованим на чомусь, мати щось за основу, виходити з чогось як з джерела або підстави.
Спиратися на певні факти, дані, джерела або принципи при побудові міркувань, висновків або дій.
1. (рідк.) Жартувати, пустувати, бавитися, часто з елементами словесної гри або дотепів.
2. (заст.) Поводити себе галасливо, шумно, пустувати; гамселитися.
1. Грати словами, утворювати каламбури; жартувати, використовуючи схожість звучання різних слів для досягнення комічного ефекту.
2. Розмовляти багато, шумно та весело; жартувати, пустувати, викликаючи загальний сміх і гамір.
1. Шуміти, галасувати, влаштовувати метушню, часто через сварку або бійку.
2. (переносно) Бути в стані сильного хвилювання, тривоги, метушні (про думки, почуття тощо).
1. (діал.) Шуміти, галасувати, створювати гамір.
2. (перен., діал.) Клопотатися, метушитися, поспішаючи з якоюсь справою.
Проходити екзамен, складати іспит для перевірки знань, кваліфікації або для зарахування кудись.
1. Перевіряти чиїсь знання, здібності або підготовку шляхом проведення екзамену, іспиту.
2. Піддавати ретельному огляду, детальному дослідженню або критичному аналізу (переносно).
1. (розм.) Шумно, галасливо сперечатися, сваритися; вести себе неспокійно, гучно змагаючись у чомусь.
2. (рідк.) Шумно, весело бавитися, гучно розважатися в компанії.