1. (розм.) Бути в поганому настрої, хандрити, скиглити, нарікати.
2. (розм.) Марно витрачати час, байдикувати, ледарювати.
3. (заст.) Нудно та одноманітно говорити, базікати.
Позначка: дієслово
-
ґанджуватися
1. (розм.) Бути в поганому настрої, хмуритися, сердитися; виявляти незадоволення, дражливість.
2. (розм.) Уперто відмовлятися від чогось, не погоджуватися, сперечатися; бути примхливим, вигадувати вимоги.
-
ґанджити
1. (діал.) Поводитися незграбно, невміло; погано, неохайно виконувати роботу.
2. (діал.) Рухатися повільно, важко; тягтися, ледачувати.
3. (діал., перен.) Говорити неправду, обманювати; базікати, теревенити.
-
ґанджитися
Ґанджитися — діалектне дієслово, що означає вагатися, не рішуче чинити, гаяти час через нерішучість або небажання.
-
економитися
1. (про щось) Ставати менш витратним, зменшуватися в кількості або обсязі внаслідок ощадливого, розважливого використання; заощаджуватися.
2. (розм.) Діставатися, залишатися в результаті економії, ощадливості; відкладатися, зберігатися.
3. (заст.) Бути ощадливим, берегти себе, свої сили або ресурси.
-
економити
1. Розумно, ощадливо витрачати гроші, матеріальні цінності, ресурси або час, уникаючи марнотратства; берегти щось.
2. (перен.) Виявляти поміркованість, стриманість у висловлюваннях, почуттях, рухах тощо.
-
галопуватися
1. (про коня) рухатися галопом, швидко скакати, пересуваючись характерним для цього аліру ритмічним чотиритактним ходом з фазою вільного підвисання.
2. (переносно, розм.) поспішати, квапитися, рухатися дуже швидко або метушливо.
-
галопувати
1. Рухатися галопом (про коня або вершника).
2. Перен., розм. Діяти дуже швидко, поспішаючи, кволо або недбало виконувати роботу.
-
ґаздувати
1. Керувати господарством, вести домашнє господарство, дбати про порядок у домі та на подвір’ї.
2. Розпоряджатися чим-небудь, керувати, управляти (наприклад, майном, підприємством).
3. Діяти енергійно, спритно та з ініціативою, братися за щось з умілістю; часто вживається з відтінком осуду про надмірне втручання або непрохане розпорядження.
-
ґаздинити
1. Керувати господарством, вести домашнє господарство, займатися господарськими справами (переважно про жінку).
2. Розпоряджатися, управляти, бути господарем (господинею) у домі, маєтку тощо.
3. Перен. Розпоряджатися, керувати чимось на власний розсуд, часто з відтінком свавілля.