Позначка: дієслово

  • вволоктися

    1. З великими зусиллями, повільно та важко увійти кудись, затягнути себе всередину (про людину або тварину).

    2. З труднощами, поволі потрапити кудись, опинитися десь (часто про предмет або явище).

    3. Розм. Важко, з небажанням прийти, з’явитися десь.

  • ввібратися

    1. Увійти, проникнути кудись з силою, насильно, часто зі значним зусиллям або наполегливістю.

    2. (переносне значення) Глибоко засвоїти, опанувати щось (знання, інформацію, навички), стати невід’ємною частиною чогось.

  • вволокти

    1. З великими зусиллями, важко потягти, перетягти когось або щось важке, об’ємне.

    2. Затягнути, втягнути когось у якусь неприємну справу, ситуацію, конфлікт.

  • ввібрати

    ввібрати — поглинути, всмоктати рідину або вологу, прийняти її в себе (про пористу поверхню, ґрунт тощо).

    ввібрати — перен. засвоїти, сприйняти інформацію, знання або відчуття.

  • вволитися

    1. (діал.) Стати вольним, звільнитися від когось або чогось, отримати волю.

    2. (діал.) Стати вільним, незайнятим, порожнім (про місце, простір).

  • вволити

    1. (рідк.) Задовольнити чиюсь волю, бажання; поступитися комусь, зробити щось згідно з чиїмись вимогами або проханням.

    2. (діал.) Дозволити, дозволити щось; дати згоду.

  • ввібгатися

    ввібгатися — дієслово, що означає почати бігати, втягнутися в біг, набрати темп під час бігу.

  • ввозитися

    1. (пасив до ввозити) Бути ввозимим, імпортуватися; надходити на територію країни з-за кордону (про товари, сировину тощо).

    2. (розм.) Бути завезеним, доставленим кудись за допомогою транспорту (про вантажі, предмети).

  • ввібгати

    Ввібгати — дієслово, що вживається переважно в термінологічному контексті (наприклад, у лісівництві) для позначення дії зростання, розвитку або поширення чогось всередину чогось іншого, часто про рослинність, що проростає або вкорінюється в певне середовище.

    Ввібгати — у переносному значенні може означати глибоко впровадитися, вкорінитися в якусь сферу, середовище або процес, стати його органічною частиною.

  • ввозити

    1. Переміщувати щось ззовні до середини певного простору, території або приміщення, зазвичай транспортуючи за допомогою засобів пересування.

    2. (Митне право, економіка) Імпортувати товари, сировину або інші предмети з-за кордону на митну територію країни з дотриманням встановлених правил та процедур.