Позначка: дієслово

  • ввігнутися

    1. Увігнутися, стати увігнутим, набути форми заглиблення або виїмки.

    2. (у розмовній мові) Глибоко влізти, встромляючись або втискуючись у щось.

  • вволяти

    1. Надавати волю, свободу дій; дозволяти робити щось за власним бажанням.

    2. Дозволяти, давати дозвіл на щось; санкціонувати.

    3. (у значенні “вволити”) Задовольняти чиїсь бажання, виконувати чиїсь прохання; потурати.

  • гешуватися

    Гешуватися — у мовознавстві: набувати форми гешу (додаткового знака в єврейському письмі, що позначає звук [h] або подовження голосного).

  • вволюватися

    1. (про тварин) наїдатися до ситості, набиратися сили через регулярне та достатнє харчування, годування.

    2. (переносно, розмовне) довго та з насолодою перебувати десь або займатися чимось, отримувати задоволення в повному обсязі.

  • ввігнути

    1. Те саме, що ввігнутися — набути увігнутої форми, стати увігнутим.

    2. Рідк. Влаштувати, вставити щось у виїмку, заглиблення.

  • вволювати

    1. Дієслово, яке означає насичуватися їжею до повного задоволення голоду, їсти досить, до ситості.

    2. (У переносному значенні) Отримувати велике задоволення від чогось, насолоджуватися чимось у повній мірі.

  • гешувати

    1. У комп’ютерній термінології — обробляти дані за допомогою геш-функції (криптографічної функції, що перетворює вхідні дані довільної довжини на вихідний рядок фіксованої довжини), з метою отримання гешу (хешу) — унікального цифрового відбитку даних.

    2. У кулінарії — готувати страву «геш» (запіканку з подрібнених продуктів, переважно м’яса та овочів, залитих соусом або яйцем).

  • ввігнатися

    1. (розм.) Увійти, зайти кудись, проникнути в середину чогось, часто з труднощами або непомітно.

    2. (перен.) Глибоко засвоїтися, вкоренитися (про думки, звички, почуття).

  • вволю

    1. (від дієслова «волити») Бажати, хотіти, мати намір, наважуватися.

    2. (застаріле) Дозволяти, давати дозвіл.

  • ввігнати

    1. Загнати когось або щось всередину, у межі чогось; примусити увійти.

    2. Сильно вбити, втиснути щось у щось (наприклад, цвях у стіну).

    3. Перен. Примусити до якогось стану, ситуації, звичайно неприємного (наприклад, ввігнати в тугу, в борги).