Позначка: дієслово

  • ввірити

    1. Доручити кого-, щось чиєйсь опіці, турботі, віддати під чийсь нагляд або захист, покладаючись на когось.

    2. Усвідомлено передати комусь щось цінне, важливе (наприклад, таємницю, думки, почуття) з довірою; довірити.

    3. Застаріле та книжне: вірою сповістити когось у щось, переконати в істинності чогось.

  • гибнутися

    Гибнутися — діалектне дієслово, що означає нахилятися, схилятися вперед або вниз, згинаючи спину, часто під час роботи або коли щось піднімають.

  • ввілляти

    1. (діал.) Улити, облити водою або іншою рідиною; сильно змочити.

    2. (перен., діал.) Витратити, втратити значну кількість чогось (часто про гроші, ресурси).

  • ввірватися

    1. Різко, з силою увійти, вдертися кудись, долаючи перешкоди або опір.

    2. Раптово з’явитися, вторгнутися в певний простір, середовище або в хід подій (також у переносному значенні).

    3. Увійти, вступити кудись з натиском, поривчасто, з великою енергією.

  • ввійтися

    1. (про людину) Призвичаїтися, привчитися до чогось, освоїтися в нових умовах або середовищі.

    2. (про явище, звичку) Укорінитися, стати звичним, набути сили або поширення.

    3. (діал., про рідину) Всмоктатися, просочитися кудись.

  • ввірвати

    1. Різким рухом, з силою втягнути, втягти когось або щось усередину, у певний простір або середовище.

    2. Переносно: раптово з’явитися, вторгнутися кудись (про явище, стан, почуття тощо).

  • гибнути

    1. Зазнавати загибелі, втрачати життя; гинути.

    2. Зникати, руйнуватися, переставати існувати (про явища, держави, культуру тощо).

    3. (у розмовному вживанні) Потрапляти у скрутне, безвихідне становище; зазнавати невдачі, краху.

  • ввійти

    1. Переступивши поріг, опинитися всередині приміщення, об’єкта або певної межі; почати перебування десь.

    2. Стати членом, учасником або складовою частиною якоїсь організації, об’єднання, колективу, процесу.

    3. Про явище, стан, почуття: раптово виникнути, з’явитися, охопити когось.

    4. Увібравшись, проникнути кудись (про вологу, запах тощо).

    5. Бути включеним, врахованим у щось; стати частиною чогось (про суми, дані, позиції).

  • ввіпхнутися

    1. Різко, швидко влізти, вскочити кудись, часто з прикладанням зусиль або незграбно.

    2. Увірватися, вторгнутися в приміщення або до спільноти людей раптово, без запрошення.

    3. Перен. Нав’язатися, втрутитися в якусь справу, розмову без дозволу чи бажання інших.

  • ввіпхнути

    1. Різко, з силою всунути, втиснути когось або щось у щілинну, вузьку або закриту простору, часто з відтінком необережності або поспіху.

    2. (переносно) Поспішно, без належної підготовки або бажання помістити когось кудись (наприклад, до закладу, установи).